Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Наталя Данилюк: Самотня актриса - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Приємно,що Вам припав до душі цей вірш... Дякую щиро!
Михайло Плосковітов, 04.09.2011 - 15:42
...де хворіє душею актрисав неспокійнім сум'ятті думок опускається тихо завіса в горлі надто спинився клубок Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Яка ж я Вам вдячна за Ваші прекрасні чуттєві рядки!
Вікторія Гончарова, 03.09.2011 - 20:41
Вірш дуже сильний, навіть коментувати не хочеться, а просто перечитувати знову і знову...супе р!!!!
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Вікторіє,дякую за такі щирі емоції і чудові враження!
Інна Серьогіна, 02.09.2011 - 22:31
Самотня актриса викликала щем у грудях, яскраво передана втомленість і зажура жінки. Молодець, Наталочко!
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Приємно,Інно,що цей образ припав Вам до душі! Дякую за тепле слово!
Наталка Кольоровісни, 02.09.2011 - 21:16
Наталко, це зовсім на тебе не схоже. Красиво і не схоже. Завжди цікаво спостерігати подібні перетворення Молодчинка! Вдалий вірш! Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Може ти й права,Наталю...Приємно читати такі думки,бо авторові не вдається побачити себе збоку,а читачеві краще видно. Завжди рада тобі!
s o v a, 02.09.2011 - 19:39
все це варто прибрати і викинути той хлам, можливо, тоді з"явиться щось нове і в житті також
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Не дарма ж кажуть:хочеш розпочати нове життя,зроби в домі кардинальний ремонт і повикидай старий непотрібний мотлох. Та дуже часто ми сильно прив'язуємось до своїх речей,як до тварин чи людей... І навіть не уявляємо,як з ними можна розпрощатися... Дякую за Ваше розуміння!
Валя Савелюк, 02.09.2011 - 17:40
там пара очепяток в текті попередньому -- вибачайте... рожеві окуляри трохи з*їхали...
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
З ким не буває? Іноді на емоціях букви розпливаються перед очима...
Валя Савелюк, 02.09.2011 - 17:36
"...розтинаєш мої грудисерденько виймаєш..." -- оце і ви так вчинили зі мною вашим знову шедевром. Я якраз "гою стигми душевні", але не вином, а пивом... називаю цей напій "тимчасовими рожевими окулярами".Господи! і звідки ви вск це так тонко і глибоко знаєте, вам же іще зовсімісінько зарано! Не віртетим, хто вам... вас не дочув... мені вірте -- це геніально. Настане година і я розкажу вам -- чому... Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Приємно усвідомлювати,що написане тобою викликає такі щирі емоції і залишає свій слід в душі того,хто читає. А щодо бунтівничих думок,то я не засмучуюсь.Бо якщо ми вже оприлюднюємо свої твори,то треба бути готовими до будь-якого відгуку-позитивного чи негативного.Це право читача.Дякую Вам за Ваше тепло і віру в мене!
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Мабуть,це б вирішило чимало її проблем. Дякую,що читаєш!
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Вам дякую,що читаєте і коментуєте!
АнГеЛіНа, 02.09.2011 - 13:43
"І,підхоплені вітром,гардиниТеплим хересом ллються по склі..." Так душевно написано!!! У Вас надзвичайно гарно виходить писати вірші!!! Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Аж так надзвичайно гарно? Дякую,Ангелінко,за такі похвальні слова! Аж якось зашарілася...
Ninel`, 02.09.2011 - 13:40
це так,такі творчі люди,зазвичай, і є самотніми.Їх роботі імпонує бути наодинці,в тиші...Гарний твір!http://bestgif.su/_ph/18/2/293173253.gif Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Що вдієш,завжди доводиться чимось жертвувати задля досягнення високої мети. Дякую за чудові ромашки,Ninel!
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую,Мар'янко! До мене теж звертайся на "ти".
Ваньоха Р., 02.09.2011 - 13:07
Я вважаю, що актори, наголошую актори, знають на що ідуть, і що це не легка праця..і що вона забирає майже все життя, але це таке..Взагалі самотність - це річ, яка не робить людину не щасливою, і якщо "самотня акторка" щаслива, значить самотність не акцентується.. Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Може і не завжди знають:іноді майбутнє видається таким яскравим і безхмарним-велика сцена,овації,сотні прихильників,квіти,освідчення в коханні,обожнювання...Чи ж тоді(на злеті популярності)бодай одна творча людина задумується над тим,що прийде час і все це розвіється,настане забуття. Кожен хоче вірити,що слава і любов прихильників нікуди не подінуться.І до падіння ніхто ніколи морально не готовий.Дякую Вам за цікаві думки!Люблю людей,які на все мають свою точку зору.
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Чому безглуздий?Актори(і взагалі,творчі особистості)теж бувають самотніми,покинутими,як і звичайні люди.Проте,вони переживають це значно важче,трагічніше.Чи Ви так не вважаєте?
|
|
|