Холодні тіні по вилиці,
небом осіннім в зіниці,
магія.книги.полиці
хай тобі смуток насниться..
тріснуть перетинки літнього,
все набуває забарвлення,
кріпне чиєсь протиставлення,
осінню різноманітною
розріз навхрест в павутині днів
трохи болюче.. а як же інакше?
чомусь ніхто нам не каже,
що після сліз завжди чується спів
Всесвіту вулик в твоїй голові
загадки ,догми,проблеми
в котрій галактиці будемо Ми?
Де між всього цього..ДЕ ми?