Всі працюєм в колективах
Та приходить час, -
( Кому рано, кому пізно )
Й вже не треба нас.
Чи по " власній волі ",
Чи там примусово
І не важить у цій справі
Уже твоє слово.
Коли йдемо на роботу,
То все нам не так, -
Тяжко нам ранком вставати
Все нам часу брак
Наче встав зовсім не пізно,-
Та знову бардак ...
І нема змоги відчути
Навіть кави смак.
А приперся на роботу,
То думка одна :
“ Ну коли вже закінчИться
Ця мука тяжка ? ”
От і закінчИлась, -
Ну і що тепер ?
Як було у колективі
Тепер вже допер ?
Що ? - ще хочеш рано спати ?
Чи сон не бере ?
А у грудях дивний звір
Тебе не дере ?
Що не кажіть, - але мудрий
Сказав ті слова :
“ Добре там , де нас із вами
В даний час нема ”
І коли щось тратимо,
То не нарікаймо,
Бо нема уже того, -
Тепер лиш згадаймо .
Нема мАрного на світі, -
Усе на добро,
А коли щось втратимо, -
Відчує нутро !
27.09.2011 р.
