Я люблю тебе, і не приховую цього! Ти те, за що я дякую Богу щодня, кожної миті. Я не буду говорити про те, що я не уявляю свого життя без тебе, не буду кричати про це на кожному кроці, я просто скажу тобі пошепки, тихесенько, на вушко… Просто ти той, з ким я забуваю про все, той, кому не потрібно докладати зусиль, щоб я усміхнулася, той хто розуміє завжди, той хто приймає мене такою, як я є. І я вдячна за це. Ти той, з ким я щаслива, ні не саме в цю мить, а взагалі, кожної секунди я щаслива, я та, хто має все, та хто не потребує нічого..абсолютно! І я дякую за це.
Він любить і довіряє. Він чесний і вірний. Він той, хто завжди буде поряд. Я знаю. Ні, він не пише під вікнами, що кохає, він говорить мені на вушко, легко покусуючи його, щоб чула лише я, а потім цілує… Він той, хто всередині мене, той, хто завжди поряд, я завжди його відчуваю. Він той, чиє серце я чую за кілометри, і це не пуста банальщина, це правда. Він той, чий голос змушує забути про все, той, з ким не страшно, той хто свариться, коли я легко одягнена, той, хто щовечора дзвонить і бажає солодких снів, той, хто через телефон співає колискові, коли я не можу заснути, той, хто верещить, як ненормальний, коли дізнається, що я ввечері йшла сама, а потім обнімає, так міцно-міцно, боїться втратити і знає, що нікому не віддасть. Він той, хто приходить і годує мене з ложечки, наче маленьку дитину, коли хворію. Він той, хто цілує попри: «будеш хворий». Лише: «до мене жодна зараза не чіпається» і його губи… Просто він той, про кого я думаю коли прокидаюся зранку, і той кого я завжди бачу перед сном. І я вдячна йому за це.
ID:
286108
Рубрика: Проза
дата надходження: 13.10.2011 22:34:53
© дата внесення змiн: 13.10.2011 22:37:55
автор: Настя Мозгова
Вкажіть причину вашої скарги
|