Народився я в селі
На нашій Вкраїні,
Народився в Улашківцях
В зеленій долині.
Де звивається, як вуж,
Серет між горами,
Де співають соловейки
Літніми ночами.
Тут уперше протоптав
Я свою стежину,
Тут почали з карапуза
Ліпити людину.
Був у мене на ту пору
Вже старший братОк
Й треба було заводити
З ним якийсь зв'язок.
Захотілося мені
Йому щось сказати
Та виявилось, що не вмію
Ще слів вимовляти.
От підходжу я до нього
Та як ущипну,
А він мене як угріє
От я вже й реву.
Похникаю, похникаю
Ззаді підійду
Тай легенько його штовх, -
Й він вже на полу.
Так ми з ним порозумілись,
Так в контакт ввійшли,
Й за ворота на вулицю,
Обнявшись пішли.
А на вулиці у нас
(Ви мабудь не чули )
Ні одної вам дівчини,
Одні хлопці були.
Василь,Богдан,Славік,Ігор
Роман та Іван,
Володимир, Антон, Міша
Гена щей Степан.
Не було навіть й хвилини,
Щоб ми нудьгували,
Як не бігали з м'ячем,
То у війну грали.
А як підем на Серет,
Що тече в долині,
То аж ввечір з води вийдем,
Як базники сині.
А додому лиш прийдеш,
То як скинуть штанці,
Враз на синіх сидниках
Заблищать рум'янці.
Тебе б'ють, а ти собі
Знов складаєш плани,
Як би вирватись із дому
На завтра з вудками.
Ранок. Тиша. За Серетом
Вже пташки співають
Й тебе горе-рибака
З ліжка піднімають.
Нишком-тишком підводишся
( Навики вже були )
Через вікно й за вудочки, -
Тільки тебе й чули.
Заберешся в верболози
Вудку спорядиш,
Поплюєш на червячка
Й тихенько сидиш.
Сидиш,сидиш і мабудь
Вже б терпець ввірвався,
Але , що це ? поплавок
Весь в воду сховався.
Тут берешся за вудочку
Обома руками
Тягнеш, - дивишся, а там -
Цілий пшик з бульками.
От так стративши півдня
Додому ідеш
За плечима замість риби
Вудочки несеш...
От таке було дитинство, -
Було, - та минуло.
Може то був тiльки сон
І воно заснуло ?
15.08.1977 р. с.Улашківці
Гарно! 
