Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Валя Савелюк: КОЧУБЕЇВНА (ява десята) ОСІННІЙ СУМ - ВІРШ

logo
Валя Савелюк: КОЧУБЕЇВНА (ява десята)  ОСІННІЙ СУМ - ВІРШ
UA  |  FR  |  RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека
України
| Поети
Кл. Поезії
| Інші поет.
сайти, канали
| СЛОВНИКИ ПОЕТАМ| Сайти вчителям| ДО ВУС синоніми| Оголошення| Літературні премії| Спілкування| Контакти
Кл. Поезії

  x
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<


e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >
Зараз на сайті - 1
Немає нікого ;(...
Пошук

Перевірка розміру



honeypot

КОЧУБЕЇВНА (ява десята) ОСІННІЙ СУМ

Валя Савелюк :: КОЧУБЕЇВНА (ява десята)  ОСІННІЙ СУМ
ява десята

ОСІННІЙ СУМ

(Сiра осiння днина. Марiя, зодягнена по-осiнньому, 
входить до саду i несподiвано застає там дiвчинку, 
рокiв шести, у довгiй бiленькiй сорочечці, босонiж... 
Та закрилася рукавом i плаче. В руцi тримає 
кiлька зiв'ялих квiток. Марiя присiдає до неї 
навпочiпки.)

Марiя 

Ти хто?.. Чого так гiрко плачеш? 
Чи заблукала у саду? 
Не плач - поправим ту бiду, 
Все буде добре, от побачиш... 
Я стежечку в травi знайду -
Тебе до мами одведу... 
Признайся, серденько, чия ти? 
Чом ти не хочеш розмовляти? 

Не плач, а то й собi заплачу, 
Хоч маю не плакси́ву вдачу...

Дiвчинка 

У мене матiнки нема, 
Немає в мене тата, 
Анi сестри, нi брата, 
Нi доми, анi хати - 
Лиш мачуха сама, 
Сердита i лапа́та, 
Гряде мене приспати... 

Її зачувши хист 
I звiддалеку свист, 
Сумує падолист 
I припадає долi... 
Зiв'януло життя - 
Я лиш передчуття, 
Я тiльки вiдбиття 
Цiєї туги й болі... 

У рідномому саду 
Я квiтiв не знайду, 
Бо вже поснули, кволi, -- 
Кiнчається життя: 
Я лиш передчуття, 
Покiрне вiдбиття 
Цiєї туги й болi...

Марiя 

Гiрких не треба дум, 
Ти хто?..

Дiвчинка 

Осiннiй Сум 
У тумановiй льолi... 

Я немовлям була 
Як рожа тут цвiла - 
А де тепер та рожа? 
Чи цi ось пелюстки, 
Що липнуть до руки, 
Ота царiвна гожа?! 

Збувається пора - 
Од царського шатра 
Вже тiльки ребра голi... 
Марнується життя - 
Я лиш передчуття, 
Печальне вiдбиття 
Цiєї туги й болi... 

(I вже то не дiвчинка, 
а лише пасмо туману i луна звіддалік)
 
Твоєї долi... долi... 

(Осiння днина гасне.)

ID:  288438
Рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата надходження: 25.10.2011 00:57:08
© дата внесення змiн: 22.12.2013 19:03:54
автор: Валя Савелюк

Мені подобається 0 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



back Попередній твір     Наступний твір forward
author   Перейти на сторінку автора
edit   Редагувати trash   Видалити    print Роздрукувати


 

В Обране додали: alla.megel, Борода, Наталя Данилюк, @NN@, уляна задарма
Прочитаний усіма відвідувачами (1275)
В тому числі авторами сайту (15) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 0
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..




КОМЕНТАРІ

Микола Верещака, 05.12.2011 - 08:33
...лапаАта=...лапАта ?
 
Борода, 05.11.2011 - 10:35
12 12 12 12 12
Погоджуюсь з Наталочкою - печальний, але дуже вдалий образ!
give_rose give_rose give_rose
 
Наталя Данилюк, 25.10.2011 - 01:50
Осінній смуток як предвісник лихої долі?.. wink Печальна ця зустріч в саду... 17 frown Мабуть ця частина поеми найсумбурніша? wink 16 osen1
 
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
цю яву дуже люблю -- вона -- ліричний відступ, він дає змогу перепочити, скинути напругу, яка наростає в сюжеті неухильно і справді готує до прийдешнього... крім того, події нереальні, трохи містики... і, далі ви побачите, буде ще одна містична зустріч у тому ж саду, але там уже розмова піде про інше... коли писала -- втомилася, мабуть, од пристрастей людських і так захотілося чогось трохи відстороненого, трошки казки, нехай і сумної... осінній сум -- це передчуття -- бачите, дівчинка каже, що немовлям була, тобто, народилася, коли цвіла троянда -- весною і от цей сум уже підріс до жовтня... але ж він не став застарілим і заскорузлим -- то вже буде печаль осіння -- в кінці листопада -- на початку грудня, якщо сніг не випаде раніше...
я відчуваю, любцю моя, ви не хочете, щоб прийшло лихо до моїх героїв, і намагаєтеся захистити мою Марію навіть від суму, але вона вже його зустріла... і в подальшому нічого змінити ніяк не можна -- уже сталося... я теж сумую і переймаюся сильно...Дякую Вам за добре всітло серця вашого, яке не хоче визнавати похмурої темряви 16 osen1
 

ДО ВУС синоніми
Синонім до слова:  Новий
Под Сукно: - нетронутый
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Пантелій Любченко: - Замашна.
Синонім до слова:  Бутылка
ixeldino: - Пляхан, СкляЖка
Синонім до слова:  говорити
Svitlana_Belyakova: - базiкати
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ви
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Синонім до слова:  аврора
Ти: - "древній грек")
Синонім до слова:  візаві
Leskiv: - Пречудово :12:
Синонім до слова:  візаві
Enol: - віч-на-віч на вічність
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Enol: -
Синонім до слова:  говорити
dashavsky: - патякати
Синонім до слова:  говорити
Пантелій Любченко: - вербалити
Синонім до слова:  аврора
Маргіз: - Мигавиця, кольорова мигавиця
Синонім до слова:  аврора
Юхниця Євген: - смолоскиподення
Синонім до слова:  аврора
Ніжинський: - пробудниця-зоряниця
Синонім до слова:  метал
Enol: - ну що - нічого?
Знайти несловникові синоніми до слова:  метал
Enol: - той, що музичний жанр
Знайти несловникові синоніми до слова:  аврора
Enol: - та, що іонізоване сяйво
x
Нові твори
Обрати твори за період: