Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Валя Савелюк: КОЧУБЕЇВНА (ява дванадцята) НЕПОСЛУХ - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Борода, 10.11.2011 - 22:59
Звичайно, я згодний з вами, Валю, що ставати на дорозі до щастя доньки не варто, бо і ми з дружиною не обирали нашим донькам чоловіків, але і не були в подібній ситуації, та й час зараз зовсім інакший. Все одно не впевнений, що одразу би схвалив такий вибір. Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
народжуючись у цей світ наш, ми наперед обираємо не тільки місце і час народження, батьків собі, місію, а й долю... то чи вправі хтось комусь, тим паче рідним нашим і коханим, перечити, заважати отримати того урока, ті знання, за якими вони (як всі ми) сюди знову повернулися... нічого не трапляється без мотиву... причини... тай що таке щастя чужими (нехай і батьківськими-материнськими) руками... хоча... може все набагато й простіше...
Ольга Медуниця, 30.10.2011 - 23:06
"Нехай вже лiпше мати прокляне, Чим ти зречешся, Господи, мене... " Потрібно мати мужність, пані Валю, щоб написати ТАК. Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
у Мотрі -- дуже сильний характер... вона бачить тільки правду... свою, як і кожен з нас... максималізм юності... Мазепа на ціле життя, та не її, а середньостатистичне, був старшим -- ровесник батька й матері (вона народилася в багатодітній, як це водилося натоді, сім"ї Кочубеїв, здається, передостанньою), була красунею винятковою, багатою -- першою нареченою в Україні, я вже писала у відповідях, що її намагався висватати князь Меншиков (у якого влади було не менше, чим у Петра)для свого сина , але "кар"єра" її не приваблювала, ні двір царя Петра -- вона любила того, кого любила і все тут... я, чесно кажучи, ЗА неї... сину Меншикова було подано гарбуза, бо не любий... от і все... А Гетьман -- любий. І тільки він. "ІВАН -- ЧИ СМЕРТЬ".
Наталя Данилюк, 26.10.2011 - 15:24
Вони звучать,як цілком окремі вірші.Деяким читачам вони припали до душі і не всі з них прочитають "Кочубеївну".Тому нехай залишаються.
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
так і вирішимо... дякую за пораду, цілую кінчики ваших крилець...
Наталя Данилюк, 26.10.2011 - 15:10
Я б залишила.Ці уривки вже були прочитані читачами сайту,тому нічого поганого в тому,що вони будуть на Вашій сторінці,нема.
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
але ж вийде, ніби дубльовано... ніби я заради кількості... хоча, вони звучать і як вірші... а тепер виявиться, що це фрагменти з поеми... схоже, як я була вражена опавіданням Саймака "Дизертир", а тоді зустріла його, як одну із глав його роману "Город"...послухаюся, мабуть, вашої гарної поради.... дякую. Наталя Данилюк, 26.10.2011 - 12:21
ХАтнiй дух, немов душа, -- умиротвОрено, спокiйно, межи дiлом прощається з житлом людським, як з тiлом, усе довкола з жаху онiмiло, усе принишкло: тихо, тихо, ша... А в серцi, як в замуленiй криницi, знялася з дна печаль i каламуть. Які влучні порівняння! А оце: Пiду вiдсiль, не вернуся до хати, Де пахне порохом. I прахом! Де тiнi шамкають солому. З безоднi горя, з прiрви страху -- Пiду iз дому. Де образи, мов лицемiри, З мойого серця смокчуть втому. В пречистий свiт моєї вiри Пiду iз дому. Одчиню дверi -- та й по тому. Пiду. Залишу все, як є... Втечу з чужого мого дому У серце любляче твоє! -дуже знайоме мені(я згадала,що вже читала цей зворушливий уривок )Дуже сподобалась ця ява! Прекрасно і трагічно,що тут іще скажеш... Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
кілька шматків з Марії стали окремими віршами -- Марія ж не друкувалася... тепер, думаю, мені треба прибрати їх із свого списку, як ви гадаєте? підкажіть мені, як би вчинили в такій ситуації Ви... бо далі там буде кілька її монологів, які вже стоять як раніше надруковані вірші... треба, мабуть, їх прибрати....Дякую за приємні слова, а розкішна ваша картиночка стане ілюстрацією до найулюбленішої моєї яви -- "Похід на Волинь" називається... |
|
|