…у мене тут -
Сонце зійшло!
небесне
світило...
сяє все –
біла па́морозь
ве́люном
накрохмаленим,
аж хрумким,
землю
Таїнств Святих
причастила:
освітила,
очистила
і освятила!
…а десь,
на північний захід
од мене,
стоїш
у напівтемряві
біля вікна
символом
каліграфічним,
ви́різьбленим
ієрогліфом
обра́зи
і самоти́ –
ти
ворушиш
у долоні
холодній,
як лід,
надважкі
камінчики,
наче зга́слі
давно зірки́ –
білі
космічні
карли-ки,
то
необачні
мої
провини
і
кри́хтоподі́бні
грішки…
…а під ліжком,
за плі́нтусом,
сіроми́шка
так
дріб`язково схоже
точить
зубками
гострими
і дрібними
ви́збирані
потає́мно
на полиці
у тебе
крихти дрібні́ -
у докір
мені,
і трухляві
старі
горіш-ки…
ти
ворушиш
в долоні
холодній,
як лід,
камінчики
надважкі,
як згаслі
давно зірки –
білі
космічні
карли-ки,
то
необачні
мої
провини
і
крихтоподібні
гріш-ки…
Прекрасно! Чудова образність,цікаві порівняння!
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
картинка з натури... дріб"язковість інколи буває глобальною, а може, дрібні чиїсь грішки потрібні комусь для виправдання своїх зовсім не дрібних... пам"ятаєте із Святого письма, про соломинку в чукжому оці і колоду у власному...
До чого ж самобутній Ваш поетичний дар! Знаєте, часом нагадує японський живопис сумі-е: лаконічно до аскетизму і, разом з тим, - світ у кожному образі.
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
вірші приходять до мене уже самостійно обравши форму свою -- я не сперечаюся, навчилася врешті не сперечатися з ними... приймаю такими, якими їм хочеться бути...
Дякую, пані серця мого Алло за щедрість Вашу невичерпну... хай збудеться сказане:...якою мірою міряєте -- такою одміряно буде й вам...