Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Наталя Данилюк: Я просто промовчу… - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так,жінки також здатні на справжні героїчні вчинки.Іноді дивуєшся,звідки в таких витончених вразливих істот береться стільки витримки і зібраності.Дякую Вам щиро за розуміння!
Анатолійович, 13.11.2011 - 00:36
Чудовий, світлий вірш! На таких маленьких жінках з великою душею і могутнім духом тримається весь світ!
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щира правда!Дякую Вам за розуміння і теплі слова!
АнГеЛіНа, 12.11.2011 - 15:53
ДУЖЕ-ДУЖЕ-ДУЖЕ!!!!!!В мене немає слів... Ви - надзвичайно талановита людина! І дуже чуйна... Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую тобі,Сонечко! Твої теплі зворушливі слова зігрівають мені душу!
*SELENA*, 12.11.2011 - 09:18
Строфи пронизані болем Долі, яка йде по тернистій дорозі в серці зі свічею.Нехай щастиця V.S.! Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так,старалася передати всі свої емоції... Дякую,що відчули це... Завжди радію кожному Вашому візиту!
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро Вам дякую! Рада,що завітали!
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Віддаю з радістю у Ваші руки. Дякую,Інно,за чудове мишеня!
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Приємно,коли так) Дякую Вам,Марічко!
Віктор Фінковський, 11.11.2011 - 21:16
Ті,хто лишились в пам'яті живі,Хто світить в морок,мов іконостаси... Маленька жінко,у душі твоїй Ніхто й ніколи світло не погасить. Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Вікторе,красно дякую,що читаєте!
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро вдячна за такий гарний відгук! Сподіваюся,що це дійсно так.
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро дякую! Так,це справді ода Жінці. Приємно,що читаєте)
Леся Геник, 11.11.2011 - 19:46
Як же гарно Ви написали... І ще говорите, що філософія не виходить... Та тут її на цілий трактат! ************ ... стерня на путі... промені в очах, що не втопилися... Які ж глибокі думки... Яка глибина у Вашій душі... Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ваші слова і Ваше глибоке розуміння моїх віршів дарують мені крила!Дякую Вам сердечно,моя люба Лесю! Halyna*, 11.11.2011 - 19:35
Бо ти не раз в розпачливій журбіБезвихідь обертала у надію. - ось це точно! Це На це здатна тільки мудра Жінка Чудова поезія! Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Спасибі,Галочко! Приємно читати такий теплий відгук!
ОЛЬГА ШНУРЕНКО, 11.11.2011 - 19:25
Тендітна жінка, стерня колюча, літа як крижини - нелегка доля випала на долю героїні.Та не втопила промені в очах - ще серце і душа у неї пломеніє! Гарні побажання в третьому катрені, теплі, щедрі, барвисті і щирі. Для автора ця жінка як берегиня і як мудра наставниця - це видно у 5-му катрені. Інколи мовчання так багато значить і таке промовисте. Є навіть притча про мовчання... Коротко суть така: Справжній друг це той, з яким весь день мовчиш, а здається що все йому розповів і він все зрозумів... ВІРШ НАДЗВИЧАЙНИЙ ВИЙШОВ! Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Як гарно Ви розтлумачили,як мудро...Дякую Вам,Консуело,за такі прекрасні теплі слова!
|
|
|