З- поміж дерев, що нагадують слонячі аборти
зустрічаю десять англійських чоловічих
суворих облич
тих, що п’ють чай із залізних осердь
та не перемішуючи цукру із вільно-семіотичних кроків
наздоганяють посмішку,
що неодмінно повинна випасти
з Еймсового карпентарію.
Потім беззвучно спостерігають
за танцем амбузорних лампових дефектів
моїх ніг,
вільно розміщених у стелі на чорно
зафарбованої у сталагмітовий відблиск
від рожевих слонів
І чим довше я намагаюсь що-небудь промовити,
тим довше чорні лорди намагаються
комплексувати тілами у безслівному діалектизмі
постландшафтного афлюатизму
дірявих панчіх,
що безкрайньо знаходять
точку відліку на дахах зацементованих будинків-
Моя маска-мій театр не синкритизованих
гіркими смаками-чужими фраками олівців
Зникають обриси міста в якому загубив своє тіло
та твій одяг,
а душу віддав за зелений папір,
Здогадався, що потрапив у англійський мотель?
поміж дерев із контролерами всередині,
де зараз невпинно й сумлінно мене дірявлять
суворі погляди старих чорнявих англійських лордів
Знаєш кохана, вони невпевнено голяться
хоча я не впевнено скажу, що я не знаю це,
проте британськими островами тут і не пахне.
Тут тхне здохлою рибою та живими
настінними абажурами,
в яких б’ється живе серце англійської королеви
мені так здається?
А ще смердить обісцяними
брунатно-сірими пацюками,
так неначе тут кожен день бува
президент США та його біла гвардія
Пацюки ці до речі люблять просити
прощення у Ісуса щораз,
проте тільки під джаз,
під дикий вереск барабанів й гітарних струм
себто під джазову аритмію,
музику холодного вітру,
що дме крізь легені потрапляючи
до твого ліжка,
Я знаю він пестить твоє тіло
наче останній живий танець світла
кожен раз змушує твоє серце
завмирати та благати зіграти на біс.
Можливо кожної ночі
в англійських клондайках
я помираю
серед джазу та сигаретних
балетних курв
і так аж до поки
ти не заснеш разом зі мною
у місті-фотографії,
місті вигаданому лише тобою
Боже, яка у вас багато мова! Замилувався! Багатьох слів не чув...Записую собі! наприкінці, правда, слово "обісцяне" - принизило трохи тексти, звичайно...
ImmortalPsycho відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
ну спасибі) це доба меркантильної літератури.І я її учасник та гість тоиу вибачте за за таку мову. Просто такий стиль трішки вже напрацьований
