Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Наталя Данилюк: У філіжанці кава захолола… - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Валентина Курило, 07.12.2011 - 12:04
Не треба сумувати. Адже ще невідомо кому поталанило. (Хоча я впевнена, що йому точно не поталанило.)Як завжди дуже гарний вірш.
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Може й так:ніколи не знаєш,де знайдеш,а де втратиш... Щиро Вам дякую за теплі слова! Приємно,що не забуваєте про мене)
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Було б бажання все забути,то і серце поступово вивільниться від цього тягара. Щиро дякую за відгук,Тарасе!
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую,Ластівко,за цю чарівну троянду! Так приємно і тепло на душі від твоїх слів)
Просто Тетяночка, 05.12.2011 - 16:52
А я при тобі плакати не вмію, Не озирайся на прощання, йди - слова насправді сильної жінки. Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так,намагалася створити образ сильної вольової жінки...Маю надію,що мені це вдалося. Дякую,Сонце! Рада тебе бачити!
Ninel`, 05.12.2011 - 14:28
Наталочко,знову життєва ситуація,що торкає душу....гарний вірш!...квіти від душі... http://miranimashek.com/_ph/87/2/39908886.gif Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Рада,що тема виявилася тобі близькою. Дякую,Ніночко,за розуміння,теплі слова і чарівні квіти! Так приємно)
Інна Серьогіна, 05.12.2011 - 00:03
Що не рядок, то біль і страждання. Ох, що ж ти, Наталочко, робиш з моєю вразливою душею?!
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую,Інночко! Приємно,що мій вірш торкнувся Вашої душі) Заходьте,завжди рада!
Анатолійович, 05.12.2011 - 00:00
Написано сильно! Але від такої, що на фото я б теж пішов - розбещеної, лінивої, з випещеними пазюрами, які смердять димом, яка крім себе коханої нічого не знає і створена не для сім"ї і справжнього кохання, а тільки для втіх у ліжку...Таких не поважаю!Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Отакої!А що робити жінкам з чоловіками,які зловживають курінням? Далеко не кожній це до вподоби.Жінки бувають різні(як і чоловіки).Не завжди жінки,що не курять,є гарними господинями,люблячими дружинами і турбртливими матерями.Тому куріння не можна вважати ознакою розбещеності і егоїзму.Я особисто ніколи й не курила.Просто змалювала свою ЛГ саме такою-впевненою в собі і стійкою жінкою,бо вважаю,що в ній чимало жінок впізнають себе.Всі ми різні і маємо право бути. Дякую Вам сердечно за цікавий відгук і щирість Вашу! Завжди приємно читати Ваші коментарі)
*SELENA*, 04.12.2011 - 13:17
Гарний такий образ:Айстри - Уламки скинутих зірок - фентезі - супер!!! "джазовим акордом, Відшелестіло в паморозь нічну..." - трагічно, але гордо... Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Сердечно Вам дякую,люба Селено,за цей пречудовий квітково-віршований дарунок! Краса!!!
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро дякую,Наталко-Фіалко! Рада,що завітали до мене!
Раїса Гришина, 04.12.2011 - 12:08
Таким мрійливим джазовим акордом,Відшелестіло в паморозь нічну... Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро дякую,пані Раїсо! Приємно,що завітали!
Віталій Назарук, 04.12.2011 - 11:47
Гарний вірш, а в житті буває різне і часто причину варто шукати в собі...
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Маєте рацію:причину треба шукати в собі.Але обом,бо в зіпсованих стосунках винні обидві сторони:хтось менше,хтось більше,але обидві. Щиро Вам дякую,Віталію,за Вашу увагу! Заходьте,завжди Вам рада!
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро Вам дякую за такий гарний відгук!
Леся Геник, 04.12.2011 - 11:45
Глибоко чуттєво... надламно.. Сповнено і наповнено... Зрештою, досконало-вражаюче... Читаєш, і уповаєшся, літаєш іншими думками в іншому світі... ********* Дуже гарно... дуже-дуже влучно... А я при тобі плакати не вмію, Не озирайся на прощання, йди. І не вторгайся літом проминулим... Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Лесю,як я люблю читати Ваші щирі,глибокі і виважені відгуки! Дякую Вам,щиро-щиро!
ОЛЬГА ШНУРЕНКО, 04.12.2011 - 11:37
Айстри, немов уламки скинутих зірок,вже дотліваюсть, втратившми надію... Дні перегорнули пізню осінь І відзвучало трепетне "люблю"... Таким мрійливим джазовим акордом Пішов у ніч зухвало-гордий... СУМУЮ - ГІРКО Й ТЯЖКО НА ДУШІ АЛЕ ТАК СИЛЬНО ЛЮБЛЮ ТВОЇ ВІРШІ Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Не сумуйте,це ж тільки вірш... Дякую Вам щиро за такі теплі зворушливі слова!
|
|
|