Любов.. це коли серце завмирає.. лише від погляду..
від його рук..
Любов буває різною.. одна ..це коли любиш батьків як - Бога..
ти любиш друзів - як себе.. та є любов до однієї людини... однієї єдиної..,
яку хочеться бачити, чути.. не відпускати.. ти відчуваєш кожен дотик..
і від цього мурашки...
Якийсь час важко.. важко зізнатись собі в тому,
що ти любиш.., а потім.. все частіше й частіше, хочеться говорити як ти любиш..
В кожного в житті бували моменти.. коли ти щось упускаєш..
коли не розумієш, що в середині .. в думках, в серці,
на душі.. але коли залишаєшся на самоті.. розумієш,
що нема частини тебе.. і тоді усвідомлюєш, що кохаєш..
Важко зрозуміти.. сказати.. зізнатись собі в цьому..,
але в один момент.. ти відчуваєш.. "- Так, я теж тебе люблю!"..
і серце завмирає, в цей момент.. завмирає, від того що нарешті
ти сама це усвідомлюєш.. Буває боляче, сльози, скандали, сварки..
без цього нікуди, але надії та мрії про те, що може бути далі,
все це забирають з голови.. ти розумієш, що поряд та людина
без якої дуже важко дихати.. ця людина для тебе все...
твоє серце належить їй..