Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Валя Савелюк: ВОЛОДАР ЛІСУ - ВІРШ

logo
Валя Савелюк: ВОЛОДАР ЛІСУ - ВІРШ
UA  |  FR  |  RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека
України
| Поети
Кл. Поезії
| Інші поет.
сайти, канали
| СЛОВНИКИ ПОЕТАМ| Сайти вчителям| ДО ВУС синоніми| Оголошення| Літературні премії| Спілкування| Контакти
Кл. Поезії

  x
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<


e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >
Зараз на сайті - 1
Немає нікого ;(...
Пошук

Перевірка розміру



honeypot

ВОЛОДАР ЛІСУ

у потаємних глибинах лісу,
між покручених 
муками росту
дубових крон
і березових 
струменів чистих,
буків 
струнких і плечистих,
оповитий 
серпанком зеленим
романтично розвітрених
кленів,
зарошений густо 
світлячками і зорями,
оздоблений бурштина́ми 
медово прозорими
соснових пахучих смол
і яхонтами калини –
стоїть 
предковічно спадковий престол,
нетлінний.

діаманти джерел
і смарагди трав,
квіток лісових розмаїтих
розсипчасті самоцвіти…

не ввіходь
за туманну завісу:
я –
володарка лісу.

денних сховок моїх
сторожі
всюдисущі 
меткі сороки
сповістять 
умить 
про чужі
най-
обережніші кроки –

денні мої 
спостере́жливі стражі
здалеку зауважать
наміри вражі….


йди
стежками означеними
збирай 
не для тебе призначені
стиглі пахучі плоди,
та за туманну завісу 
у серці дрімучого лісу –
не ходи:
не звано чужинців сюди…

якщо ж 
перетнеш уперто
не порослу травою
і снігами не стерту
прадавню межу угоди –
наврочиш собі
невипра́вної шкоди,
бійся!
у моїх болотах
трапляється 
смертю наглою вмерти…

не ступай 
за туманну завісу:
я – володарка лісу…
і прадавні
мої таємниці
не збагнеш
крізь прорізь
рушниці…
не відчуєш на лезі
ножа,
людино 
в лісі чужа
і не щира:
замість любові 
у грудях –
за перев`яззю
гостра сокира…

минулось без вороття,
коли був ти – 
моє дитя:
покинув, бо ви-ріс… 
а вернувся–
понищив ліс.

пустелі й поля, 
поля…
отака вона нині,
сину, 
свавільна моя дитино,
безліса твоя земля…

то не входь
за туманну завісу:
я – Прамати
Прадавнього Лісу…

лиш підгле́диш
мою таємницю,
як щоночі 
почне тобі сниться
на злеті 
підстрелена птиця,

замерзаюча
в русі повільнім 
сльоза
недоби́тої олени́ці,

осироті́лої 
ведме́диці
дикий у відчаї рев,

розпачливий у падінні
шурхіт
потятих  дерев…

що не ве́лено –
зась! тобі знати: 
бо увійдуть 
до твоєї хати
і стануть довкола ложа
душі 
постріляних і потятих…
а позбутися їх 
не зможеш, 
прогнати? 
і спроби зайві облиш…
будуть 
стіною стояти,
споглядати
пильно і мовчки,
як ти ночами НЕ спиш…

…а колись же 
прийдеш ти 
з миром,
без рушниці, 
і без сокири –
оксамитовий моріжо́к, 
рушники 
вишива́ні стежок  
я простелю до ніг 
твоїх
аж під самий
рідний поріг:
- Сину!
входь до Хати, 
люба дитино!

предковічна моя таємниця
враз
без решти
для тебе відчиниться!

миттю! 
оживуть всі потоптані 
і побиті…

у смарагдовім верховітті
заспівають 
щасливі пташки,

олени-ця
лагідним серцем 
до тебе
пригорнеться…

безтурботні
смішні ведмежата
метушливо 
долучаться Свята…


заряхтять 
діаманти джерел
і квіток самоцвіти –
Ти!

стане Сонце нове,
і  ясно
прихилиться небо:
за обітницею Вітця –
все! 
усе для коханого Тебе!

зникне страх –
люди і звірі
заживуть
у взаємній довірі!
метелики і пташки
годува́тимуться із руки…


…і розтане 
туманна завіса
перед ликом 
красивим і світлим
спадкоємця законного –
молодого Володаря
Лісу…

ID:  309183
Рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата надходження: 26.01.2012 08:00:29
© дата внесення змiн: 19.07.2014 09:40:20
автор: Валя Савелюк

Мені подобається 0 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



back Попередній твір     Наступний твір forward
author   Перейти на сторінку автора
edit   Редагувати trash   Видалити    print Роздрукувати


 

В Обране додали: Борода, Наталя Данилюк, Margoshenka7
Прочитаний усіма відвідувачами (1775)
В тому числі авторами сайту (22) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 5.00
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..




КОМЕНТАРІ

Борода, 03.04.2012 - 13:02
12 12 12 12 12
Потужний твір, що кличе нас до бережливого відношення до природи. Переплетіння таємничості і щирої любові до усього живого.
не ступай
за туманну завісу:
я – володарка лісу…
і прадавні
мої таємниці
не збагнеш
крізь прорізь
рушниці…
не відчуєш на лезі
ножа,
людино
Дякую, Валю! give_rose give_rose give_rose
 
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
я -- володарка (самозванна... biggrin ) невеличкого тутешнього лісу, тому й вдалося переплести таємнічість і любов до життя, будь кому б воно (життя) належало... таємничість і любов до життя -- оце і є ліс... Ви, пане Ігорю, як завжди -- афористично-точно-красиво кажете... дякую щиро... 23
 
Margoshenka7, 05.02.2012 - 22:57
Так пейзажно-образно,мабуть, не писав ніхто з часів Лісової Пісні... І нехай я і помиляюся, але Ви, Валю, мене вразили глибиною зв'язків з її величчю - українською природою... 16 16 16
 
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
люба Margoshenka7, щиро вдячна за живі слова Ваші... не помиляєтеся і на йоту -- я з предковічного лісу так і не вийшла, я там живу, печалячися тут і сумуючи за "домою" своєю... і Ви, думаю, переживаєте у глибині сум, пОклик... інакше не відчули б мого пуповинного зв"язку... отже, ми з Вами -- "лісовИчки"... яким даровані безсмертні душі, ми полюбили і дух солом"яний, але лісу не нищимо, дитинно і захоплено любимо його... 23 smile
 
molfar, 26.01.2012 - 20:12
Почуваючи себе невід`ємною частиною описаних Вами володінь, виражаю глибоку вдячність за глибоке осмислення теми.
Мольфар. give_rose
 
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
вельмишановний пане Мольфаре! чемно і радо дякую Вам за візит і за прихильність Вашу до мого "Володаря лісу"... справді, хто більше знає про ліс, чим мольфар?... тому, сумніви геть! -- усе вийшло в мене правильно... дякую за упевненість, якої Ви мені додали думкою Вашою...
тут, де я живу -- кілька лісків, лісгоспівських, бо тих, справжніх, законних, які належали самі собі і Природі, уже ніде немає... але спасибі хоч і за таку радість... то отже, в одному із лісів тутешніх, я знайшла справжнього того престола -- він дубовий... нетлінний... я воссідаю на тому престолі і почуваюся володаркою лісу, Тарою (в смислі -- турботливою володаркою...)не випадково ж ліс показав мені, де заховано Престол... лісок цей пойменований мною ПРЕСТОЛЬНИМ... хочу сказати, що цей вірш -- не гра уяви, а ... картинка з натури...
заходьте інколи -- буду радо Вас зустрічати 23
 
Леся Геник, 26.01.2012 - 18:14
Читати треба вдумливо! Мудра поезія з глибочезним змістом! При чому виокремлю для себе два аспекти розуміння: глобальний, що висвітлює проблему взаємодії людини і природи, і інший - внутрішньоособистісний... Захоплююсь, Валю, Вашим уміння так багатогранно розкривати сутність... 12 12 16
 
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
світ єдин... але багато-багатоплановий.... "що вверху -- те й внизу..." приємно, що Ви читаєте мене, і що пишете... це важливо і для мене приватно, і для процесу... 16 22 23
 
Наталя Данилюк, 26.01.2012 - 15:45
Віч-на-віч з природою-прекрасно,мудро,глибинно,чуттєво. 16 Дуже вдало перевтілилися в лісового духа,так тонко все відчули,пережили,передали-аж до читача донісся той свіжий прохолодний подих прадавнього лісу! 12 Чи не ранкова пробіжка надихнула Вас на такий прекрасний вірш? wink От і маєте ще один чудовий поетичний твір у своєму доробку,з чим я Вас і вітаю,люба Валю! icon_flower -це Тара,дочка Перуна,священне божество лісу у старовірів. wink flo16 flo18 flo04
 
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
схожа на мене Тара Ваша... biggrin Людина і Природа... коли людина перестане Природу агресивно експлуатувати і нищити, а прийде до неї з синівською шаною і любов"ю -- тоді тільки стане "царем природи"... ДО РЕЧІ, СТРАХ І ЗЛО З"ЯВИЛИСЯ ПОМІЖ УСИМ ЖИВИМ ПІСЛЯ ПАДІННЯ ЛЮДИНИ. до того -- діти гралися з левинятами, лані і вовки поруч воду пили зо струмків... таке колись знову буде -- вірю в це безсумнівно! коли Людина достойна стане посісти обіцяний Вітцем спадкоємний Престол -- нетлінний....
дякую Вам за слова високі Ваші 16 23 і за ілюстрація окрема подяка -- дуже мені до серця вона... osen1
 
Дощ, 26.01.2012 - 11:43
На серйозні роздуми навертає Ваш
"Володар лісу". Існування людини напряму залежить від стану довкілля, лісів та їх мешканців, зокрема. Ви загострили увагу на дуже актуальній темі. Клас!!! 12 give_rose
(...споглядати пильно і мочки = моВчки?)
 
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
дякую, любий пане Дощ! помилку -- виправила, добре, що підказали... тема... мрія моя про часи, які прийдуть неодмінно -- коли люди перестануть послуговуватися силою і металом, жадністю керуватися, а згадають про мудрість... і що вони -- спадкоємці Бога на землі... 16 22 23
 
ОЛЬГА ШНУРЕНКО, 26.01.2012 - 09:11
ДЛЯ МЕНЕ, ВАЛЮ, В ТВОЇЙ ПОЕМІ
ІСНУЄ НЕ ОДНА ЛЮДИНА-ЛІС ПРОБЛЕМА,
НЕ ТІЛЬКИ ТЕМУ ЦЮ ВБАЧАЮ Я -
ТИ ОПИСАЛА МАЙЖЕ ВСІ АСПЕКТИ
РЕАЛЬНОГО ЖИТТЯ!!!
 
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
приємно, що Ви, КОНСУЕЛО, зазирнули глибоко "під обкладинку" цього вірша... так, тут не тільки екологічна тема... дякую за розуміння Ваше багатопланове... 16 give_rose
 
чи там нема опечатки? apple вірш ЖИВИЙ! 16
 
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
про ліс же... "Я -- ВОЛОДАРКА ЛІСУ" -- ПРИЄМНО ПИСАТИ ТАКІ СЛОВА... ВЖЕ ЗАРАДИ такої ілюзії вартувало... 16 23 дякую Вам!
 
лиш підгледиш
мою таємницю,
як щоночі почне
тобі сниться
в злеті
підстРелена птиця, apple 16
 
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
любий Во-ло-дю! дякую щиро за увагу і за УВАЖНІСТЬ Вашу! Звичайно ж, Ви праві -- я вже підправила... досить підступна помилка затесалася.... увесь торжественно-трагічний смисл звела на нівець biggrin ... справді вдячна, Володю, що зауважили і сказали....
а найбільше -- що зайшли 16 give_rose
 

ДО ВУС синоніми
Синонім до слова:  Новий
Под Сукно: - нетронутый
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Пантелій Любченко: - Замашна.
Синонім до слова:  Бутылка
ixeldino: - Пляхан, СкляЖка
Синонім до слова:  говорити
Svitlana_Belyakova: - базiкати
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ви
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Синонім до слова:  аврора
Ти: - "древній грек")
Синонім до слова:  візаві
Leskiv: - Пречудово :12:
Синонім до слова:  візаві
Enol: - віч-на-віч на вічність
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Enol: -
Синонім до слова:  говорити
dashavsky: - патякати
Синонім до слова:  говорити
Пантелій Любченко: - вербалити
Синонім до слова:  аврора
Маргіз: - Мигавиця, кольорова мигавиця
Синонім до слова:  аврора
Юхниця Євген: - смолоскиподення
Синонім до слова:  аврора
Ніжинський: - пробудниця-зоряниця
Синонім до слова:  метал
Enol: - ну що - нічого?
Знайти несловникові синоніми до слова:  метал
Enol: - той, що музичний жанр
Знайти несловникові синоніми до слова:  аврора
Enol: - та, що іонізоване сяйво
x
Нові твори
Обрати твори за період: