Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Валя Савелюк: ШИБКА - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Володимир Шевчук, 18.02.2012 - 11:06
Ваша щирість, дорога Валю, неодмінно взаємна. Любові Вам, ще більшої!
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
любий Во-ло-дю! відчуваєте ж уже за свіжістю танучого снігу -- аромати непереможної радості життя -- ВЕСНИ! будемо щебетати, як солов"ї і жайворонки... -- радісно і в мажорі...
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
дякую, люба Тамарочко... мова -- перли, якими ми прикрашаємо світ наш...
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
дякую люба Margoshenka7:! морози відступилися... запевняють фахівці, що не назовсім, але вони так часто помиляються... а весна -- завжди актуальна тема...
ОЛЬГА ШНУРЕНКО, 08.02.2012 - 13:31
Шибка напівсонна, непомітно прозора, невмита, фіранкою неприкрита - МЕНЕ ЦІ СЛОВА ДО КІСТОК ПРОЙМАЮТЬ, НАВІТЬ ВІКНА ВІД ЗИМИ ПОТЕРПАЮТЬ ВЛУЧНІ ОБРАЗИ ЗМАЛЬОВУЮТЬ НЕ ТІЛЬКИ ФРАГМЕНТ ЗИМОВОГО ВІКНА А І ЗАПРОШУЮТЬ У ДИВОВИЖНІ СНИ - МИ ВСІ ТАК ХОЧЕМО ВЕСНИ! Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
найцікавіші сни я бачу -- прокинувшись... перший несвідомий ще погляд, неусвіддомлений, "нетутешній", чи не зовсім тутешній -- у вікно... там я бачу... зародки кристалів...а весна вже скоро... ось потепліло, ще похолодає, кажуть синоптики, і з 15 березня -- все, весна! Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
потішена... дякую... Вам -- вірю. Ви лукавити не станете!
Наталя Данилюк, 07.02.2012 - 14:18
...вітер...здмухує невагомим кульбабовим пухом приниклі до неба мого скляного нетутешньо розбарвлені сни – скільки ще там до весни?.. - Вже недовго залишилось чекати до того омріяного весняного пробудження!..Прекрасно... Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
сниться, що вже... дякую, Олю, за надію...
|
|
|