Чи часто кажеш дітям «Ти найкращий!»?
Чи часто їх цілуєш, просто так?
Чи ти відчуєш, коли їм найважче?
Чи почуття – розплесканий мідяк.
Вони ж спішать дорослими ставати,
Куштують пиво, курять цигарки.
Спішать кохання, із цікавості, пізнати,
Перечать нам і роблять навпаки.
Батьки і діти – вічне у поемах.
Ще не забулось, як були дітьми,
Тепер батьки – це пройдена вже схема,
Та головне залишитись людьми.