Ти знов без просу входиш у мій дім!!!!
Міф про трьох злих лих з лихвою промовляєш
Та все одно не можеш зруйнувати мертву тишу
В цій глуші де навіть глухі глохнуть.
Темрява така,що зрячих сліпить,тут сліпі лише не сліпнуть,
Лише сліпим не може бути гірше.
Зліпіть на пам'ять ним посмертну маску!
Не в казку ти потрапив і то не сон,тут ціни твій сан не має,
Сум сміливо смутку двері відкриває
і як хвороба проникає в пам’ять.
Нас поять м’ятою,
Щоб в смутку темряви усі позасинали сліпою тою платою,
Дорогу геніїв,талантів зупинять сірою палатою,
Аби ті людям раптом світла не відкрили,
Щоб люди далі у глухих мішках сиділи
І ділили внутрішній свій страх...