Пусті пляшки як шрами юності,
Палкі обійми як юності медалі,
І ордени тут видають по-дурості,
І характери не у всіх зі сталі.
Я буду гуляти доки молодий,
Не зупинюся перед кінцем трагічним,
Хоча дорога заведе туди,
Де сплять такі ж вже сном довічним.
Славетні подвиги дідів
Ми віддали лиш на цькування,
Ми лиш майстри гучних брехливих слів,
І честь є ділом аж таки останнім.
Ми будемо гуляти довго,
Ми проп'ємо всіх і все,
Ми не впізнаємо і Бога,
Якщо він пляшки не принесе.
"Крамола ! Гвалт! Зухвальство!"
Кричіть, кричіть, а я лиш посміюся,
Самі ж ви винні за все недбальство,
Бо в сітях ваших я сердито б'юся.