Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Оксана Пронюк: 40. Не смій любити - ВІРШ

logo
Оксана Пронюк: 40.  Не смій любити - ВІРШ
UA  |  FR  |  RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека
України
| Поети
Кл. Поезії
| Інші поет.
сайти, канали
| СЛОВНИКИ ПОЕТАМ| Сайти вчителям| ДО ВУС синоніми| Оголошення| Літературні премії| Спілкування| Контакти
Кл. Поезії

  x
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<


e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >
Зараз на сайті - 1
Немає нікого ;(...
Пошук

Перевірка розміру



honeypot

40. Не смій любити

.                                                             Вона була грішна,
                                                              Грішна і кохана.
                                                              Гріх простили люди, 
                                                              А кохання – ні…

    Ой, втішилося нині дідове поле, позбирало родину, заговорило, ще й як заговорило! Стрепенулось, як сполошена птаха, обтрясло крильми і за душу взялося. Там щипне – болить, там рушить – коле, а там – уже кров’ю тече. І що ж ви нажили, баби? Що не доля, то сльози? Мене занапастили, себе занапастили і дітям так постелили… порозчахалися молоді, к недоспівані пісні, і голос є, а співати неохота. Не так то мало бути, не так… хлопа треба, ґазди…
   А де його взяти? Коли той поїхав, той покинув, той спився, а той і ґаздою був, та вилежується в теплій землі на цвинтарі… а жінка бідує. Ой, злости на вас треба, хлопи, не годиться бабу саму лишати, не годиться!
   Побурчав дідів город, побурчав, вибалакався, ніби хто слухав, та й легше стало. Гайда до роботи.
   А зранку добре робити, недарма кажуть «ранок – панок", зранку стільки візьмеш, що до вечора не доженеш. Земля розсипалася, гарна, сита, відпочила. Давно тут колгоспне поле було, а коли прийшла незалежність, роздали людям.
…

   Марія розкидала біб, відмежовувала бараболю від буряків, а буряки від кукурудзів. Город розбила на три шматки, найбільший припадав на кукурудзи – і корові буде січка, і курці кукурудза. Ніхто їй не перечив, Марія знає…
  А Марія добре пам’ятає, як у війну не мала навіть що посадити. На городі лише жінки, чоловіків не було, кілька в селі лишилося, і ті скалічені. Садили лупину від бульби, по кукурудзику кидали, а зродило… Ой, як зродило, на біду, певно.
   Наталка побачила, що Марія лишилася далеко від усіх, пішла навпростець до неї:
– Бабцю, є розмова.
   Маріїне серце тьохнуло:
– Знаю. Чую серцем. І боюся її, – сказала Марія дуже швидко, так, ніби квапилася виговорити все, – ти змінилася. Цей блиск в твоїй очах видає тебе. Ти любиш. Хто він?.. Не смій, ти ж шлюбила!
– Не можу, змушую себе і не можу. Він жонатий, бабцю, має діти. Я робила все, аби відігнати його, і не змогла.
– Якби постараласі – відігнала би, – відповіло зло Марія. – Не смій, Наталю. Будь-кого – сліпого, кривого, глухого, але не чужого. Чуєш, дитино, бо прокленут тебе і твоїх дітей.
– Бабо, я не можу. Я сходжу з розуму без нього, – стогнала Наталка.
– Можеш, Наталко! – крикнула Марія. – Треба, дитино. Не занапасти себе, не занапасти. Люди не прощают і Бог не велит. Викорчуй, вирви з серця, а не можеш – то вирви і серце.
– Що Ви кажете, бабо??? – плакала внука.
– Кажу, бо знаю, не вб’єш ти, вб’ют тебе, а я сего не можу допустити, дитино. Се гріх, Наталю, – рука затряслась в Марії. – Прийми муку на все життя, але не приймай сю любов. Чуєш? Не прийми!
   Розмова – як кулеметний обстріл. Марія не давала Наталці розказати, обривала її, налітала, як ураган, на неї. Хотіла вибити з її голови навіть думку про нього, хотіла вивітрити з її серця все. Та добре знала, що не зможе.
   Замовкла. Перехрестилася. «Отче наш…» – Марія молилася, просила Бога відволікти біду від Наталки. Котру чула.
– Боже, обережи, заступися за неї, – просила посивіла жінка, – Мати Божа, поможи. Я знаю, що вона не зможе. Я знаю, як то любити. Дай їй сили не знати тої правди – платити за гріх. Не дай! Я прийму все, Господи, спаси мою дитину з гріха.

ID:  321050
Рубрика: Проза
дата надходження: 11.03.2012 22:24:37
© дата внесення змiн: 01.06.2012 20:31:04
автор: Оксана Пронюк

Мені подобається 0 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



back Попередній твір     Наступний твір forward
author   Перейти на сторінку автора
edit   Редагувати trash   Видалити    print Роздрукувати


 

В Обране додали: alla.megel, Борода, Migelito, ГАЛИНА КОРИЗМА, Леся Геник, Олександр ПЕЧОРА
Прочитаний усіма відвідувачами (2075)
В тому числі авторами сайту (112) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 5.00
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
Сторінки (3):    назад [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] вперед




КОМЕНТАРІ

гостя, 05.07.2015 - 21:00
Оксанко,прочитала на одному диханні...неймовірно пишете!торкається серця...і так пече... 17 17 17 flo06
 
Оксана Пронюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
05 Щиро-щиро дякую, дорога Гостю! Рада зустрічі і знайомству в "Обєднаних".
 
Black Heart, 12.06.2015 - 09:06
Вона була грішна, Грішна і кохана. Гріх простили люди, А кохання – ні… 12 12 12 give_rose
 
flo11 flo12 flo06 flo28 flo28 flo12 flo11 flo06 flo28 flo28 flo06 Гарний твір...
 
Оксана Пронюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Це фрагменти з повісті, яка мені дуже дорога. Дякую сердечно! flo04
 
Вразлива, 22.09.2012 - 20:26
Оксаночко! Ваші твори для мене як посібник в досягнені мабуть нездійсненого.Дякую!
 
Оксана Пронюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Все нездійснене здійснюється по Божій і людській волі! У Вас вийде ще краще!!! 16 give_rose
 
надзвичайно! 12 12 12
 
Оксана Пронюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро вдячна і дуже рада що завітали!!!! 16 16 16
 
alla.megel, 20.05.2012 - 17:11
Яка ж чудова Ваша проза, Оксано! Такий смак, такий колорит! давно не читала такого по-справжньому гарного. Що ж Ви? Дали ковточок, а продовження нема... smile То-то й біда, що ми, старші, знаємо наперед, чим таке кохання закінчується. І не в людському осуді тут справа, а в Божому суді. Та молоді, як ті метелики нерозумні - летять на світло на свою погибель, де то вже старших слухати...
 
Оксана Пронюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дуже рада, що Ви завітали!!! Як це ми ще не зустрілись у спілкуванні?! У нас сьогодні в Івано-Франківську була зустріч поетклубівців-прикарпатців. Враження дивовижні - стільки вродливих очей і слів!!!
Спасибі Вам за чудовий коментар. icon_flower
 
12 12 12 якби ж то так легко вирвати любов із серця... заборонити собі... мука, а не життя.
 
Оксана Пронюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ой, непроста ця правда житейська apple Рада, що завітали! 16 16 16
 
Анна Вейн, 21.04.2012 - 22:40
Дуже гарно.... 16
 
Оксана Пронюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, дорога Анечко! Так мило! 16 16 16 16 16
 
12 Гарно, Світаночку! 16 give_rose
 
Оксана Пронюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро дякую! так приємно! З святом Христовим! 16 16 16 angel
 
Ліоліна, 12.04.2012 - 18:07
Цікаво і гарно - життя 16 give_rose give_rose give_rose
 
Оксана Пронюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Таке воно життя - у своїй справжності 16 23 give_rose
ДЯКУЮ ЩИРО! 16 16 16
 
Віктор Варварич, 22.03.2012 - 12:50
12 12 12 Дуже гарно... icon_flower icon_flower icon_flower angel
 
Оксана Пронюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро дякую Вам! Такі гарні квіти приніс Ваш Ангелик!!! 23 23 23
 
прочитав кінець, потім початок, потім серцевину, вона усюди. 23
 
Оксана Пронюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
такої правди насіяно... Дякую! і за серцевину! 23 flo04 icon_flower
 
Раїса Гришина, 18.03.2012 - 21:32
Садили лупину від бульби, по кукурудзику кидали, а зродило… Ой, як зродило, на біду, певно.

Мені про це моя мати говорила. Страшенні були часи
Дяку за память!!!!!! 12 12 12 16 16 16
 
Оксана Пронюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую Вам щиро - і мені бабуся покійна завше говорила: - Не смійте нарікати, ви не знали голоду..." Мусимо пам"ятати! 23
 
Цікава проза. Як я зрозуміла з коментаріів - є ціла повість. Дуже хотілось би прочитати. Якщо маєте друковане видання, радо б зустрілася з Вами і купила собі екземпляр. give_rose
 
Оксана Пронюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дорога Адель, я як у тій приповідці, чоботар без чобіт - навіть підписану синові, хтось забрав читати і не віддали. Є хіба що в науковій та юнацькій бібліотеках нашого міста. називається "Не виплач моєї сльози" Оксана Пронюк. Я щиро-щиро перепрошую, змогла видрукувати лиш 500 екз, 23 23 23
 
ГАЛИНА КОРИЗМА, 16.03.2012 - 11:52
Дуже зворушливо написано, Світанку. frown Інколи треба стерпіти, перебороти, знайти себе у цьому житті. Любов настільки сильна, що губить дівчину у справжній її шляхетності. На те є сила волі людини. Але чи зможе ця дівчина зрозуміти саму суть життя і відректися від намисленого? Дякую, Світанку, за такий чудове оповідання. give_rose give_rose give_rose
 
Оксана Пронюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дорога Галинко, як Ти чарівно вишила вдяку - червоними і чорними нитками - як у цій жіночій правді. У своїй повісті я оберегла таки Наталоньку а в житті - хто як...
ГАЛИНКО. прийми мою словесну вишиванку - на якій заузорить моє щире ДЯКУЮ!!! 16 16 16
 
Радченко, 16.03.2012 - 06:54
Чудова проза. Мені було цікаво читати ще й тому, що я почула іншу українську мову, не таку, якою розмовляють у нас, на сході. give_rose give_rose give_rose give_rose
 

Сторінки (3):    назад [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] вперед
ДО ВУС синоніми
Синонім до слова:  Новий
Под Сукно: - нетронутый
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Пантелій Любченко: - Замашна.
Синонім до слова:  Бутылка
ixeldino: - Пляхан, СкляЖка
Синонім до слова:  говорити
Svitlana_Belyakova: - базiкати
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ви
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Синонім до слова:  аврора
Ти: - "древній грек")
Синонім до слова:  візаві
Leskiv: - Пречудово :12:
Синонім до слова:  візаві
Enol: - віч-на-віч на вічність
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Enol: -
Синонім до слова:  говорити
dashavsky: - патякати
Синонім до слова:  говорити
Пантелій Любченко: - вербалити
Синонім до слова:  аврора
Маргіз: - Мигавиця, кольорова мигавиця
Синонім до слова:  аврора
Юхниця Євген: - смолоскиподення
Синонім до слова:  аврора
Ніжинський: - пробудниця-зоряниця
Синонім до слова:  метал
Enol: - ну що - нічого?
Знайти несловникові синоніми до слова:  метал
Enol: - той, що музичний жанр
Знайти несловникові синоніми до слова:  аврора
Enol: - та, що іонізоване сяйво
x
Нові твори
Обрати твори за період: