Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Весняна Осінь: Не докорю… - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Юля Фінковська, 14.04.2012 - 20:05
я вас розумію нереально..справді...це,коли тягне до людини, яка далеко, але не знаєш що то...
Весняна Осінь відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
І боїшся, що відстань щось зруйнує, або що він відчуває не так сильно... Ех...
Юля Фінковська, 14.04.2012 - 18:25
яка ж ви закохана...я це відчуваю між рядочками, між словечками. між буквами... тільки кохання надихає на таку поезію! Весняна Осінь відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Не знаю, чи це кохання чи щось більше, або менше... Ой, складно все. Дякую Вам
Рижулька, 08.04.2012 - 18:51
Гарно і жертовно! Так може написати тільке по-справжньому закохане серце!
Весняна Осінь відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, що зуміли відчути мої рядки. Щиро Вам рада
Мазур Наталя, 04.04.2012 - 21:07
От думаю, чому у вас слова "знову здамся" та " не докорю" промовлені під Allegro con brio? Дуже тривожна, як на мене, симфонія Бетховена...
Весняна Осінь відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Тому, що і тривожна, не ніжна (як у сьогоднішьому вірші), бо вірш просто емоція, писався менше п'яти хвилин. І ця симфонія, як на мене, в цю хвилину найбільше тут пасувала... Дякую, що не забуваєте
Весняна Осінь відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
І Вам дякую, що не забуваєте
Весняна Осінь відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ага І стає злісно Дякую, Тобі
Весняна Осінь відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за розуміння, написалося на одному подиху, кіцівка мала бути інша, але та Муза зовсім непередбачлива
|
|
|