Поруч з нами завжди ідуть мрії,
І думки, і девізи, й слова…
Загасають старі без надії,
Постає у пориві нова.
Із нас кожен ідеєю марить,
Їй він слідує, нею живе,
Якусь думку важливою ставить
Потім з нею все далі пливе.
І завжди той живе лиш собою,
Інший долі чекає завжди,
А ось той лишень рветься до бою,
Інший хоче в майбутнє піти.
Завжди ті лиш живуть почуттями,
Вічно в тих чути шелест банкнот,
Ті постійно, закрившись мастями ,
Лишень прагнуть отримати лот.
Кожен чогось невпинно шукає,
Чогось прагне і вірить – знайде,
Те, що близько – того він минає,
Те, що треба, як завжди, пройде.
І щодня він у пошуках долі,
Щастя хоче, не може знайти…
Не зігравши своєї він ролі
З гри захоче так просто піти…
Покидаючи світ, зрозуміє,
Що не жив він, а лиш існував.
Що розбились усі його мрії,
Бо ідею так ревно плекав…
молодець
