Доброго дня, шановний слухачу! В той час, коли зірки столичної естради часом невдало кривляються у виконанні своїх беззмістовних творінь по телебаченню, на центральних сценах та майданчиках, українська провінція живе своїм творчим життям.
Погодьтеся, що багато талантів, які не можуть пропхатися через щільний «зірковий» кордон до великої сцени, так і залишаються нереалізованими в своїй творчості. Здебільшого одних таврують тупим штампом «не формат», у інших не вистачає коштів, продюсерів, спонсорів, менеджерів, марчендайзерів, харизми, креативу, гламуру і т.ін., чим зараз хворіє наша творча еліта до шляху на Парнас. Бо це «шоу-бізнес». А що ж робити, якщо твориш не «шоу» ? Якщо просто вірші, пісня йде з душі і рветься назовні та хоче втілення, без кривлянь і підтанцьовувань, без гламуру і попси?
Перед вами втілення бодай невеликого надбання творчості гурту «Форс-Мажор» в період 1992 - 1999 р.р. Записи зібрано з робочих аудіокасет, які збереглися з репетицій і не зовсім іноді відповідають сучасній якості звучання, тому просимо вибачення, але вже маємо, що маємо. Із всього вибрано краще за якістю. А скільки не потрапило… Та це вже, як той казав, інша історія…
P.S. Форс-Мажор існує. У новому складі. До речі, грає і співає там поетеса Валентина Захабура і відомий музикант Сергій Терепищий. Недавно виступали в клубі «Club To Be First» разом з командами "Кто-то за дверью" и "Фанни Каплан". В записах є і нові твори. Дякую.