* * *
Гностики запалили
Гнотики свічок.
Не може згоріти те
Чого не існує,
Що лише витвором є химерним
Нашої свідомости...
* * *
Тому, що лямпа "бра"
Давно випромінює чорне світло.
Не ми сідаємо в потяг -
Потяг ковтає нас.
Слухали б музику
Та Всесвіт грає на сопілці
Занадто голосно...
* * *
Ліхтарі випромінювали
Чорне світло.
Я зрозумів,
Чому їх вмикають вдень.
В місті дивному
Тіням людей
Проповідував істину.
Навіщо?
* * *
У дивних містах
Споглядаємо храми
Чи то просто дерева –
Церкви прадавньої віри
Там – за вікнами
Транспортних засобів…
Не збожеволіти б
В цій сірості днів
І трамваїв…
* * *
Моя подруга - шабля
Мій шлях - крізь руїну похід
Моя музика - стукіт копит
Моя доля - війна...
* * *
До міста Лева я довго йшов
І прийшов
Але лев скам'янів
І зажурений тихо
Мені пісню співав кам'яну
Про сліди,
Що лишив на бруківці
Час...
* * *
Місяць
Був схожий на Жар-птицю
Так здалося коту -
Та марні були влови...
Бо пес завадив...
Так ключем щодня
Життя у цьому світі б'є...
* * *
Відображення місяця в річці
Всі поети ловили
Лі Бо – чи то спіймав чи то ні
Маяковському «кволого місяця» не захотілось
Басьо подумав, що місяць втопився
Блок подумав – замерз він у кризі Неви –
Пізно ловити
Ніцше гадав, що зловив – але ні
А ми?
(Світлина автора віршів)
Артур Сіренко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
?????????????????? Не зовсім зрозумів.... Чи то ці вірші вказують на молодий вік автора, чи то вірші є певник вказівником для молоді... В будь-якому випадку вдячний за такий комплімент...
Ваша лірика досить незвична
змішана філософія з історією і міфами,
роздумами про Всесвіт і внутрішній стан людини, значення краплини дощу і меча
цікаво читати і входити в цей фантасмагоричний світ
Артур Сіренко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за такий емоційний відгук! Радий, що є люди які розуміють мої думки, мої погляди на поезію і мої поетичні спроби...
Але з тих клаптиків така теплюня ковдрочка зшита, що під нею думається і мріється...
Артур Сіренко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за візит і розуміння! У мене іноді відчуття, що весь світ складається з клаптиків - клаптиків часу, матерії, свідомості... І ми все намагаємось ті клаптики поєднати докупи...
