Химерна втеча чи подвиг дивний ?
Слабкість чи воля незрозуміла ?
Ти на даху стоїш депресивний,
І слабке тремтіння проймає тіло.
Що скажуть потім «нормальні» люди
На таку зухвалість дику ?
Як ти посмів покинути буду
І втекти без розпачу й крику ?
Чи справді це єдиний лише вихід
Із суспільства за рамки його моралі ?
Чи слушно,що й тебе впишуть до психів,
Проклянуть і пошлють подалі ?
Чи дійсно твої власні жахи
Такі вже страшні і безвихідні ?
Можливо є інші шляхи,
Котрі більше вигідні.
Але чи у вигоду впирається життя,
Від початку і аж до завершення,
Якщо вся мораль – то бруд і сміття,
Вбивають думки неперевершені ?
Проте вибір твій, роби з ним, що хочеш,
Падай, стій, тікай чи кричи,
Будинок високий під покровом ночі,
Якщо зможеш – від себе самого втечи.
