Під поглядом п'янким очей зелених
Я розсипаюся немов піщана,
Насип собі в долоні трішки мЕне
Та пригорща то серце полум'яне.
Насип, і зав'яжи її в мішечку
Носи завжди на грудях у кишені.
Хай, поки так, сердечко до сердечка
Може колись й своє віддаш у жмені.