Чи ти мене згадаєш навесні,
коли вином з порічок пахне вечір,
коли у теплі, ледь помітні дні
торкає вітер не засмаглі плечі.
Коли нечутний легіт, для беріз,
заплутує позеленіле віття,
й ще кровоточить з-під кори надріз
під тихий сум конвалії в суцвіттях.
А чи тоді, як падає зоря
і гасне в полі, обпаливши скроні,
коли вуста цілунками горять
всю ніч. І затихають на долоні.
Чи ти мене згадаєш навесні
у пік цвітінь кульбабового раю…
Чи пригадаєш ти мене, чи ні ?
Не знаю.
/ перевод /
Ветра...
Ты обо мне подумаешь весной,
когда вином из ягод пахнет вечер?
Когда уставший нежный ветер мой
кладёт ладони теплые на плечи.
Когда березам спутает листву
и косы ветвям заплетет, любуясь.
И кровоточащую рану сквозь кору
залечит чуть заметным поцелуем.
Когда в ладони падает заря,
и гаснет в поле, локон обжигая.
Когда уста всю ночь огнем горят
и сердце, словно снег последний тает
Подумаешь, когда пьянит сирень
И одуванчик, солнцем зацветает?
Хоть на мгновенье вспомнишь обо мне?
Не знаю...
плейкаст - LaurA
http://www.playcast.ru/view/1840297/6214e113b38b06bca7e5c4939edb3b5f5e101e10pl
А чи тоді, як падає зоря
і гасне в полі, обпаливши скроні,
коли вуста цілунками горять
всю ніч. І затихають на долоні.----Все більше зачаровуєте новими незвичайними образами. Дуже гарно
Михайло Плосковітов відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
просто... очень понравилось стихотворение. Но,... мне не передать тех эмоций, которые живут в оригинальном варианте. И обороты... Читала просто с удовольствием
Михайло Плосковітов відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
...коли вином з порічок пахне вечір... - образність просто свіжий подих вітру в спеку В тебе надзвичайно щирі, прекрасні вірші Приходжу набиратися натхнення
Михайло Плосковітов відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00