Наділи наручники, зачинили за грати,
Відібрали волю, почали долю ламати.
Безкоштовно возять, годують, відбивають нирки,
В кінці кожного допиту ставлять жирні крапки.
Змайстрували швидко справу, білими нитками,
Повезли на чесний суд, з усіма пожитками.
Там давно вже вирішили, що з тобою робити,
Скільки довгих, тяжких років, у тюрмі прожити.
В зал зайшов суддя поважний, розпитав про справу,
Вислухав мене уважно, поміркував про кару.
Стальним голосом, коректно, іноді категорично,
Тримав слово прокурор, говорив логічно.
Виступили опоненти, прикрасили події,
З їхніх слів, були у мене, хуліганські дії.
І не соромно було, їм отак брехати,
Хоч ви й люди безпринципні - треба ж совість мати!
На промові адвокат виступав з запалом,
Їхні доводи розбив словесним ударом.
Через те, що говорив він досить риторично,
Маю змогу я писати вірші поетично.