Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Ліоліна: Філософське споглядання - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Крот, 25.05.2012 - 18:01
що щ зробиш, мистецтво йде вперед, та чомусь воно нас цікавить в такому образі)Ліоліна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
ну, так, та й погляди на мистецтво у всіх різневоно й на краще - різноманітність вражає Наталя Данилюк, 25.05.2012 - 11:28
Сучасне мистецтво дивує.Іноді думаєш:невже не можна вигадати щось цікавіше?Нещодавно я також дивилася по телевізору(чи то якась виставка була на природі,чи призентація-не пригадую),так-от:молодий чоловік кілька годин стояв на голові зовсім голий-так він зображав дерево,що росте із землі.Повз ходили люди і роздивлялися.І це таке сучасне мистецтво... Може ми надто старомодні,але класика-це класика,вона-вічна.А всі ці сучасні новостворені напрямки-мильна бульбашка,не більше:здивує глядачів і лусне,ніби й не було.
Ліоліна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Мабуть, люди хотять чогось новенького, незвичного, а не завжди це незвичне достатньо сприйнятливеХоча, комусь і подобається Добре те, що мистецтво не стоїть на місці, а раптом і придумають щось таке, від чого подих захопить! Наташ, ти кожного (!) дня до мене заходиш. Мені дуже приємно, що тобі хоч трохи подобається моя поезія, якщо читаєш це - теж в якомусь сенсі - мистецтво Ярослав Дорожний, 24.05.2012 - 20:08
невже то поважні британці дійшли до того: "нема в голові - у drug store (в аптеці) не купиш"? а Вам вдячні за влучний вірш!
Ліоліна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Вночі подивилась і євроновинах - і така реакціяА як Вам ті інсталяції на Венеціанському щорічному бієнале? Запам"яталася одна: в кімнаті насипано піску дуже товстий шар. Посередині - 2 мотузки, на яких висить велосипед. На ньому сидить лисий дядько і крутить педалі. Звичайно, збіглося багато дам, які люблять високе мистецтво, які тонули в тому піску, як високо не підіймали ноги в дорогущих босоніжках. Я не проти мистецтва, різного, але якщо це не доходить вже до абсурду... Валентина Ланевич, 24.05.2012 - 14:51
І я ніяк, чомусь, не зрозумію таких от виставок, хоча хоч одним оком долучитись до прекрасного то таки мрію.
Ліоліна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
І не мрій, Валю! Все одно, як дивитися на стінку - що хочеш, те й побачиш (а люди ще й за грошики платять! )Фотиния, 24.05.2012 - 13:44
Он (?) простору – до стелі Меня в Ленинграде в командировке подруги захотели потащить на выставку Малевича в Эрмитаже. Ничё у них не получилось, слишком уж старомодна Но стих само-собой про этот случай написала (ссылку даю не для пиара, а по созвучию мыслей): http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=313401 Ліоліна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Я, мало того, что не понимаю этого, но еще и грустно становится Как услышала про эту новость ночью, грустила-грустила Innessanew, 24.05.2012 - 11:52
А ще мала б бути фотографія, зроблена з закритим об'єктивом Гламурненька філософія))))Ліоліна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
О, я балда! Забула написати, що там є ще фільм, знятий закритою камерою без плівки. Тільки от як здогадатися, що то фільм? Дивлюсь, ми (люди, в яких є багато вільного часу, цебто - не ми з тобою) все гламурніші і гламурніші Дядя Вова, 24.05.2012 - 11:44
Займуся спогляданням стінУ власній я оселі. Думок нестримних чую дзвін, Он простору – до стелі. Ліоліна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
То й навіщо їхати аж до Лондона, якщо в мене й свої стіни є?Хоча, у багатих свої звички... |
|
|