Частенько таке буває
Що немає за що жити.
Залишається лише спати,-
Там не треба про це дбати.
Так от: Стою. Вулкан палає.
І миттю жертв своїх приймає.
Лечу у шторм. Прикольно.
Та все ж у крила больно.
Лежу в безодні. Страшно.
В думках пітнію. Дуже важко!
Біжу з тобою. Жах.
Мене ж ненавидиш. Зносить дах!
Стрибаю в небо. Круть!
Як легко вибрати собі путь.
За 5 хвилин весь світ побачив
Й емоції свої «помучив».
Не думав: де узять ті гроші,
Коли лягать на кляті ноші,
Чи встигну на свою роботу,
Чи чистив туфлі від болота,
Чи чистив зуби, збрив вуса,
Й коли зайде до тебе «муза»…..
І тут: «Дін-дон»,-кричить будильник,-
Вставай! Не спи! Глянь на годинник!
І все.. Де гроші? Зубна щітка? бритва?
(така ранкова от молитва)
Я не встигаю на роботу!!!!!!!!!!!!!
Так і проходить кожен ранок.
Так сонце сходить і заходить,
Життя проходить як світанок,-
Життя по колу ходить й вóдить.