Крокуючи дорогою життя,
Не забувай дивитися під ноги -
Вона роззявам не проща нічого -
НепередбАчуване має покриття.
Простуючи дорогою життя,
Звертай увагу на усі дрібниці,
Дорога-бо - суцільна таємниця,
Що потребує свого розкриття.
Мандруючи дорогою життя,
Не забувай, що над тобою Небо,
Про Нього зАвжди пам*ятати треба,
Не жди, лише, від Нього співчуття.
Ступаючи дорогою життя,
Ти, час від часу, зазирай у сЕбе,-
Щоб у душі не завелИсь амеби,
І були завжди чисті почуття.
Прямуючи дорогою життя,
Хоч інколи, ставай і озирайся -
Сліди свої розгледіти старайся!-
Від них, твоє, залежить майбуття.
"Дорога-бо суцільна таємниця" і небагато нам вдається розгадати, хоча, зазвичай, ми думаємо інакше.Чудовий вірш,який навіює філософські роздуми.Гарно пишете, але, здається я вже це казала.Успіхів Вам і натхнення!!!
Василь Царинюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Крокуючи дорогою життя,
Не забувай дивитися під ноги -
Вона роззявам не проща нічого
все вірно - і навкруг себе і в себе дивитися не забувати, головне, іти з головою
Василь Царинюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00