У кохання немає винності,
У розлуки - відсутня істина,
У брехні - язики нестримності,
Лиш у правди - душа безгрішної...
Розірвались слова гарматами
І нещирістю серце вразили,
Заховались думки за гратами
Та й розсипались мілко пазлами
А у небі, мов часу стрілочки,
Журавель розпластався крилами,
Й до землі нахилились гілочки
Від роси, що сльозами милої
Сам літає над краєм пропасти
Та й шукає собі загибелі,
А із серця не може випасти
Те кохання, що словом схибили
Бо чутки, як каміння брилами,
Роблять рани на серці значущі,
Ось махнув він в останнє крилами
Та й стрілою упав в урочище...
20.06.2012
Сильно, емоційно! І нагадує мені розміром вірші Рождєствєнського! От попробуй продекламувати вголос у манері Роберта, і зрозумієш! (Ото дав! Вчу метра зрозуміти його ж вірш!!! )
Serg відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дожився..... вже метром обізвали....
Ось Вам кава ,
Ось Вам пиво ,
Та усмішка незрадлива ,
Розмір Роберта я бачу ,
Декламую!!! Серце плаче!!!!
І нагадує мені розміром вірші Рождєствєнського! От попробуй продекламувати вголос у манері Роберта, і зрозумієш! (Ото дав! Вчу метра зрозуміти його ж вірш!!! 
, 
,
,
,
