Упало сонечко за річку,
Вогнем зайнявся небокрай.
Піднявся вітер і травичку,
Немов дитя заколихав.
Осипав цвіт квіток додолу,
Злякав пташок в очеретах.
Лиш пожалів пташинку кволу,
Що притаїлася в кущах.
Упали роси - дрібні сльози
На ще не скошені жита.
Лиш десь далеко чуть погрози
Розкатів грому в небесах...
Поглянь, як гарно зараз, любий!
Мене цілуй і посміхнись.
Відчуй, як літом пахнуть губи!
До мене ближче пригорнись...
Надворі стихло... Все німіє.
Лиш вітер інколи зітхне...
Як тільки серденько уміє
Забуть й пробачити усе?!
Упало сонечко за річку,
Вогнем зайнявся небокрай.
Піднявся вітер і травичку,
Немов дитя заколихав.
Осипав цвіт квіток додолу,
Злякав пташок в очеретах.
Лиш пожалів пташину кволу,
Що притаїлася в кущах.
Упали роси - дрібні сльози
На ще не скошені жита.
Лиш десь далеко чуть погрози
Розкатів грому в небесах...
СЬОГОДНІ, НАДЮ, ТИ ВЖЕ П‘ЯТА МОЯ ПОДРУЖКА, СЕРЕД ТИХ, ХТО НАПИСАВ ТАКІ ЧУДОВІ ПЕЙЗАЖНІ ВІРШІ!!! ЩЕ ТРОХИ І Я ДЕСЬ ПОЛЕЧУ В ЛІС, ЧИ У ПОЛЕ, А МОЖЕ ПОБІЖУ НА РІЧКУ, ЧИ ЗАБЛУКАЮ В МОРІ КВІТІВ ДЕСЬ НА ЛУЗІ - ЦИМ НАСТРОЄМ ЗАВДЯЧУЮ Я ВАМ, МОЇ ТАЛАНОВИТІ ДРУЗІ!
Н-А-Д-І-Я відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Моя Хороша, за те, що ти завжди можеш підтримати, вселити надію, зрозуміти.. Одним словом, дякую за прекрасне твоє серце, яке в тебе чутке, любляче,гаряче, ніжне!!
Дякую, Мій постійний читачу, за вашу підтримку!!
