Жива земля, жива вода,
і сонце,-
Живе усе, що нам життя дає,
Жива печаль в заплаканім віконці,
І серце правдою живою б'є!..
Все від землі
свій поступ починає:
Злітає пташка, пророста трава,
Джерельце животворно проступає,
Відзвонюють об земленьку слова...
Все від землі -
і пісня, і людина,
І сміх дитини -
й радісна сім'я,
І запашна на рушнику хлібина,
І думи мої,-
в них щасливий я!..
Все до землі
й урешті-решт вертає
Підкинеш м'ячик - той униз летить,
Чом листячко на твердь земну лягає,
Чому так хочу
на цій землі я жить?!.
Бо нам земелька-матінка кровинна-
Побійтесь, люди, матір продавати...
Це ж їй ростити і доньку і сина,
Це їй, землі - їх в світ благословляти!
Олег Стаднік
Чудовий вірш! 
