Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Наталя Данилюк: Непрохана печаль - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Ninel`, 18.07.2012 - 12:50
така вона - НЕПРОХАНА ПЕЧАЛЬ!...вірш http://talklove.ru/pict/cveti-47.gif Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую,Сонечко! Рада тобі щиро!
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую,Віточко! Радію приємним гостям!
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Приємно,коли так!.. Щиро Вам дякую за візит,пане Мольфаре!
Ольга Струтинська, 17.07.2012 - 12:51
неможливо не додати в обране .така проникливість і довершеність . дякую.
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Олю,як приємно Вас бачити! Дякую щиро!
Макієвська Наталія Є., 17.07.2012 - 11:02
так, сонце випекло коси дерев...обриває їх вітер...немов серед літа віє листопадом...гарно та Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так,сумно-настроєве...Та що вдієш...Будуть ще й радісні вірші!Дякую,Наталочко! Рада Вам!
терен юрій, 17.07.2012 - 10:32
Ще серединка літа.Дзвін пісеньМіж шелесту дерев лунає садом- Та вже війнуло в душу листопадом!.. Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро дякую,Юрію! Приємно,що завітали!
Тамара Шкіндер, 17.07.2012 - 07:49
Яка ж вона непрохана-сльоза...У розпал літа сльози недоречні, Та ниють рани зболені, сердечні, І суне з гір насуплена гроза.- Чудова лірика, Наталю!!!. Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро дякую,Тамарочко! Рада Вашому візиту!
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Вітю,дякую щиро! Нічого особливого-звичайнісінький вірш.Радію,що Вам до вподоби моя лірика!
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Саме так:з серцем не все так просто...Дякую тобі,Ярославе!
Валентина Ланевич, 16.07.2012 - 22:53
Кожен твій вірш, Наталю, як перлина, що ніжить око та чарує своєю красою!
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Валю,дякую щиро за такий витончений і чарівний коментар!
Салтан Николай, 16.07.2012 - 21:37
іди печаль...ти не чіпай чарівну нашу...відому всім Наташу Дуже гарно, лірично Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую Вам сердечно! Рада теплій підтримці!
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую,Оксанко! Приємно це чути!
Крилата (Любов Пікас), 16.07.2012 - 20:34
Чому стільки смутку на цій землі? Скільки болю? Чому люди не розуміють один одного?Життя таке швидкоплинне. Але не сумуйте. Все йде по кругу.У І печаль колись зміниться на радість. Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ви зараз ніби говорите моїми вустами...Якби ж то знати відповіді на ці непрості питання...Дякую Вам щиро за розуміння і таку теплу підтримку!
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро дякую,Андре! Рада Вашому візиту!
|
|
|