На вокзалі вечірньому
В нескінченній людській суєті,
Так звичайно дві долі зустрілися...
Так звичайно,
Як стрічаються ті, хто одні...
Там, де розклад відправлення-
Знов змінитись хвилина спішить,
Та диктують серця вже направлення,
І плин часу
Два життя ніжно-ніжно ріднить!..
До перону прощання
"Львів-Одесса" іще не прийшов,
Чи затримавсь на станції дальній,
Щоб продовжить двом долям чекання,
Щоби потім
Вже відправитись вчасно в любов!..
Олег Стаднік
