У запаленнях мого мозку,
У банально-затертих сонетах,
Під цементними сходами мосту
Ти залишив мені півпланети…
У костелах і паркових зонах,
Під під’їздом і там, на кручах…
Розпорошені в небі ікони –
Мене знову безжально мучать.
Я не хочу твого розкаяння,
І твого неминучого докору…
Просто зникни від мене, негайно!
Просто дай мені трохи спокою…