Здрастуйте, здрастуйте, трави шовкові!
Знову прийшов я на спомин,
Скільки ж до вас в моїм серці любові -
Світ би увесь нею сповнив!
З вами зростав я, ви мріять навчили
В росяних перлах провісних,
Тут моя доля - пісня щаслива,
Ще недоспівана пісня...
Знов вечоріє, так пахне отава,
Сонце червоне в долоні...
Як же люблю я вас, добрії трави,
В лагоді вечора сонній...
Чом же сльозами ви щедро зайнялись,
Чом задивились журбою?
І відповіли мені тихо трави...
Скучили ми за тобою!..
1996
Олег Стаднік
