Сумна сидiла на даху
На вулицю дивилась без упину,
Себе питала: "Ну чому?"
"I нащо вiн мене покинув?".
Вона кохала просто так
I подумки майбутнє їхнє малювала.
Тепер сама гуляти ходить в парк
Де у вуста його так нiжно цiлувала.
З думками сiрими сама
Згори людей квапливих розглядала,
Тепер залишилась одна
I як без нього далі вже незнала.
Напiвпорожня пляшка терпкого вина
Десь з краю на даху стояла,
Думками й хмелем зморена вона
Лежала вдома i дрiмала.
18.6.2012
