Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Юра Васюта: беззаперечно падати донизу - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Юра Васюта відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Можливо... не з повітря ж воно приходить до моєї голови...
wdtnftdf, 12.08.2012 - 10:55
я удивляюсь ГЛУБИНЕ Таланта!Ты Восхищаешь мысли и дела) тебя как гравировку бриллианта я изучаю днями изо дня Юра Васюта відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Навіть не знаю що сказати... заворожуючий коментар.
Юра Васюта відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
в тому числі. там такий коктейль, шо огого)))вдячний за відгук. Олена Бондар (Бондаренко), 10.08.2012 - 23:20
Ні, ні, він не те. що ти подумав. Просто він живе в паралельному зі мною світі. А ще він дуже ревнивий. На моєму концерті був тільки раз. вийшов і сказав: Як вони тебе всі слухають і хлопають - я б їх усіх подушив би. проосто ваін мене ревнує до публіки, до комп'ютера, до....Людина хоче до себе багато моєї уваги. а мені це скучно. бо я люблю залишатись на самоті: читати, писати, грати (не в карти - ненавиджу)співати. Чоловік мій великий "собственник" - "все моє повинно бути моїм". Але так доля парує - я людина публічна і він від цього страждає. Таким його зробили батьки.Бо про бога ж ми не говоримо.Ну все, я йду. Синочок забирає комп. а то я за ним буваю частіше за всіх. Бувай. А завтра ти мені розкажеш про свій великий сектрет (маю на увазі прозу) Юра Васюта відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Коротше типовий зразок чоловіка вихованого "совєцькими" принципами та ідеалами. все з ним ясн)і вам на добраніч) Олена Бондар (Бондаренко), 10.08.2012 - 22:43
Я взагалі "приколістка" і по роботі і в "жизни". Веселощі і сміх - моя друга натура. Там де я - там завжди весело (не хвалюся - так люди кажуть). Хоча проблемі труднощів усіляких... Зате я страждаю дуже сильно, але не довго!і я скільки всього бачила на своїм віку. що можна було б не віршики писать. та тільки мені неохота. та і не треба це нікому. наприклад мій чоловік і віршиків моїх не читає, хоча там є і йому присвята. Але це вже інша історія.
Юра Васюта відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
я би почував себе повним (вибачте) мудаком, якби не прочитав жодного вірша своєї дружини. хоча б ту ж саму присвяту
Олена Бондар (Бондаренко), 10.08.2012 - 22:31
добре, не будем про бога. тим більше - я в нього не вірю. у мене батьки були атеїстами. Закони і правила я звикла встановлювати сообі сама. Ніколи не схиляй голову перед натовпом (зграєю) Ти - це ти! Чого б тобі від них(людей) ховатися. Хай вони від тебе ховаються!...А буває ж, буває, я знаю, Що падаєш і в небеса! Донизу падати просто. Крила склади і - лети, А спробуй в небесний простір Упасти і з висоти Учитись себе поважати Такого, як батько зробив. Ну а до пуття рахувати Тебе інститут вже навчив. Юра Васюта відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
ну ви і приколістка))) я про другу версію вірша))) жаль шо не мона додавати коменти в обране)я т-ж атеїст, хоча в сім'ї всі віруючи, включаючи "дядь і тьоть") Олена Бондар (Бондаренко), 10.08.2012 - 22:12
Всі ми беззаперечно падаємо донизу, піднімаємося і - знову в прірву....А буває ж, буває, я знаю, Що падаєш і в небеса! Донизу падати просто. Крила склади і - лети, А спробуй в небесний простір Упасти і з висоти Учитись себе поважати Такого, як Бог сотворив. Ну а до пуття рахувати Тебе інститут не навчив? Юра Васюта відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ахххааааххаахаааааа))))))хууууухх! інститут навчив... і не лише просто рахувати, а й інтегральчики рахувати і все інше) падати в небеса.... нагадало пісню гурту Флер:"смотри! я так стемительно падаю вверх, как будто притяжения нет. и нет ни законов, ни правил..." і ще. велике прохання. не треба про бога. тим паче по відношенню до мене. мене взагалі-то мама з татом(якщо... а... ладно) створили. Helen Birets, 10.08.2012 - 22:09
А якщо не валити біль і сум, а перемагати, і не падати - а взлітати?
Юра Васюта відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Як Рєната Літвінова: "я летаю... я в раю..." не знаю... описав те, що, здається, скінчилося - "творчу кризу". |
|
|