Ти хотів, аби я народила тобі доньку.
Ти хотів, аби я народила тобі і сина.
Ти любив мене, потім покинув мене – таку...
Я не знаю, чия – чи моя, чи твоя – в тім провина.
Перший випаде сніг і покриє надії мої,
А останній мені, наче попелом, вкриє волосся,
Лише серце болить. Лиш жевріє життя десь на дні.
Сумувать чи радіть, що спізнати тебе довелося?
2007/02/24
Хоча СУМ дає слово "донька" із наголосом на о, але кажуть і "донька́", крім того, у віршах допускається ненормативний наголос (і у мене таке часто трапляється ).
Дякую, Міафіно
а це - від хвилі почуттів, від хвиль, що так довго добігають до берега вироку, хоча збурені були так далеко у часі... і падає камінь у воду, і вже на дні десь, а круги відходять і відходять. вказуючи на те, що сталося...
Анно Доміні відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
ой, кола ще довго часом відходять... але в цьому випадку, здається, вода вже давно заспокоїлася
).
