Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Макієвська Наталія Є.: А сина все нема… - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Макієвська Наталія Є. відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
ДЯКУЮ! Ой, яка світлина гарна! Люблю в народному стилі!
Н-А-Д-І-Я, 03.09.2012 - 19:19
Дякую, Наталіє, за гарні слова підтримки.. За сердечну доброту.Бо уже нема бажання виходити на сайт через приниження та образи... Макієвська Наталія Є. відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ну, Надієчко! Ми, ПЕРЕМОЖЕМО! ВАШИ ВІРШІ ЦЕ ПРИКЛАД ДЛЯ ВСІХ!!!! І ДЛЯ МЕНЕ В ТОМУ ЧИСЛІ! ВИ НАЙБІЛЬШЧИТАЄМИЙ АВТОР! Макієвська Наталія Є. відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую Віталію! Ви умієте підтримати, за що я Вас і Н-А-Д-І-Я, 03.09.2012 - 16:22
Гарну картинку намалювали, близьку серцю. ЩЕ згадала Шевченківський вірш в якому описує вечір, сім"я біля хати. Але цей твір додає ще й смутку: мати чекає сина...Гарно! Сподобалося!! Макієвська Наталія Є. відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Надієчко за підтримку. Ваш візит завжди мене надихає на нові звершення. Ви завжди протягуєте руку допомоги та підтримки Щиро вдячна! Макієвська Наталія Є. відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Спасибо!!!!Рада Вашему визиту
Ninel`, 03.09.2012 - 10:52
така болюча тема...але ж таке воно життя...http://ic.pics.livejournal.com/yellowsvit/42564274/48605/48605_640.jpg Наталя Данилюк, 03.09.2012 - 10:49
Щемливо... Така тепла і затишна атмосфера у вірші-справжня українська хатина,дружня сім'я і тільки гіркота розлуки з сином розбавила цю чудову мальовничу картинку смутком і тугою...
Макієвська Наталія Є. відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую! Зараз уже не ті хати, але проблема залишилася...Буває, що і не телефонують
Вразлива, 03.09.2012 - 10:47
Не картинка, бо не хата ,а квартира НАГАДАЛИ ПРО ІСТОРІЮ МОЮ,слова вірша такі відверті знов зачепили спогадом і роз*ятрили рану мою.
|
|
|