Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Наталя Данилюк: Так тепло-тепло плакав листопад… - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Lana P., 24.10.2012 - 21:04
Так молитовно й міцно заплелисьСерцебиття і подихи, і звуки. -прекрасна лірика! Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро дякую,Ланочко! Приємно,що завітали!
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Тепло дякую,Вікторе! Радію кожному Вашому візиту!
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро вдячна,Інночко! Рада,що цей листопадовий плач припав Вам до душі!
Halyna*, 02.10.2012 - 21:28
Це просто вершина поетичного мистецтва! Наталю, ти ще жодного разу не залишила мене байдужою до своєї поезії! Я в захваті!
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Засоромила мене...Дякую,Сонце,за такі позитивні емоції!
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро вдячна,Сергію! Приємно,що заходите в гості!
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро дякую,Надійко! Радію,що завжди так тепло підтримуєте мене!
Салтан Николай, 02.10.2012 - 03:11
Чуттєво, емоційно... щиро.... дуже чарівно і так близько до серця
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Колю,дякую щиро за такий проникливий комент! Приємно,що заходите в гості!
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро дякую,Андрію! Рада тобі!
Адель Станіславська, 01.10.2012 - 23:16
І там, де неба вимріяну вись Під шепіт мантри доторкали буки, Так молитовно й міцно заплелись Серцебиття і подихи, і звуки. Неперевершено, Наталонько! Тремтлива і ніжна краса у кожному твоєму слові! Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро дякую,люба Адель,за чуттєвість і лагідність твого серця!
Валя Савелюк, 01.10.2012 - 22:49
Косичив жовтень приспані садиБукетом листя в теплому багрянці І над прозорим дзеркалом води Вітрець вербу загойдував у танці.-- прекрасно... так сонно-солодко... і плавно-повільно.. як у віддзеркаленні озерному... така тут пластика і лінії... красота... Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Меланхолійна краса осені сама по собі плавна,повільно перетікаюча і чуттєва,тому й образи навіює такі... Щиро дякую,Валю,за вміння вчитуватись в кожен рядок і відчувати всі нюанси!
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ваші коментарі,як бальзам на душу... Щиро дякую,пане Ігорю!
Леся Геник, 01.10.2012 - 19:59
Яка ж то тендітна осіння поезія! Трішки смутку, та білопінна зима очистить серденько))))))
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Як трепетно і гарно ти сказала... Дякую тобі за щедрість і ліричність твого серденька!
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
А твій кожен візит-це завжди радість для мене! Дякую,Пташечко!
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую,Сонечко! Приємно,що забігаєте в гості!
|
|
|