У лісі-лісі темному,
Де ходить хитрий лис –
Росте гарненька квіточка
Малесенька на зріст.
Росте собі, не журиться
І проти сонця жмуриться –
Та квіточка мала.
Пташки співали їй пісні
У ті травневі тихі дні –
Отак вона й жила.
Та якось вітер прилетів,
Наговорив красивих слів
Про щастя і любов,
Щось ще на вушко шелестів,
Потім здійнявся й полетів –
До квітки охолов.
Десь високо гілки хитав,
До квітки хмарку він пригнав –
Сказав: «Бувай бадьора!» –
І полетів до моря.
А квітка що? Вона ридала,
Та так, аж пелюстки відпали –
Почервоніло личко.
Любов таки велика сила,
Від неї запашні й красиві –
З’явилися сунички.