Я прийду в твою ніч, не дівчиськом із ладними косами,
Без наївного помаху, снігом притрушених, вій.
Без всіляких надій - босоногою, простоволосою,
Не відмов у обіймах - гарячій, солодкій, живій.
Не відмов у цілунках, бо вуста безутішні - ниють
І захоплених фраз - не шкодуй, для моєї краси.
Хай від заздрощів інші - безсиллям своїм шаленіють.
Не свідомо мені свою душу навік віддаси.
Залишуся на день - не жени із холодним ранком,
Ще сильніше притисни до сильних і рідних грудей.
У волоссі моїм, заблукай задихаючись п’янко,
Я спокусниця-жінка, ти мій безвідмовний трофей.
як сорочка на голе тіло - начебто одягнена, а душу видно 
гарно, пройняло 
