Чим винен Господи св’ятий,
Я що живу в Країні,
Яку й донині на шматки,
Деруть як шмат тканини,
Яку ограбили в кінець,
Ославили ті тварі,
Які схопивши пирога,
Собі його забрали,
Які надію й майбуття
Моє й дітей украли.
Чим провинився я Господь,
Скажи й я все поправлю.
А може за гріхи батьків,
Чи предків, путь цей правлю?
А може я за доброту,
Всіх земляків страждаю?
А може я за німоту,
Народу вже відповідаю?
Можливо досить вже
Мовчать коли мене грабують?
Коли у мене з гаманця,
«Последний рубль воруют» ,
Направ о Господи святий,
На путь мене єдиний,
Який до щастя приведе,
Який є тут і нині!
Проси, о Боже, ти мене,
Прости і Україну,
Прости за всі гріхи мої ,
І за гріхи Родини,
За ті гріхи що зацвіли давно,
Й ростуть донині,
Прости за все що я зробив,
І що зробили предки,
Прости за те що не зробив,
Прости, й направ , О Боже, ти мене,
На шлях єдиний, шлях Св’ятий,
Мене та неньку , Україну,
Мою любов, мою Єдину…
Прости Вкраїну.
І на життя Благослови,
Мене й Великую Родину,
На те щасливеє життя,
Що заслужив народ терплячий,
На те щасливеє Буття,
Відкіль не буде вороття,
... надзвичайно чуттєво, емоційно, аж у грудях щось кольнуло... сильні та щирі слова 
