Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Любов Вакуленко: Каяття - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Касьян Благоєв, 30.05.2015 - 23:13
а мені здавалося, що каяття і людина поняття несумісні. тому і не приймав вчення християнськогабрейське про каяття та все подібне.а чому, спитаєте? - бо людина і злочин. щось мерзене. зло всяке - поняття несумісні. або ти людина і чиниш по-людяному, або ти звір - і теж тобі каяття ні до чого.све одно після нього знову пограбуєш, скалічиш, згвалтуєш чи вб\єш Любов Вакуленко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Та як же зовсім без каяття? Комусь все-таки воно допомагає стати на вірний шлях, хоч таких людей і мало, але вони є. Та людині з темною душею каяття не потрібні і дійсно марні.
Назалєт, 02.03.2013 - 20:26
Октябрино. Тебе не впізнаю. Що це? Обміняла істину заради красного слівця? Хіба Ти, коли зробиш щось не по совісті - не каєшся, не клянеш себе? Чесно скажу: від Тебе такого не чекав. Любов Вакуленко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Своїми недобрими вчинками ми іноді завдаємо людям шкоди, буває що непоправної. І тоді скільки не кайся і не проси вибачення - нічого не зміниться. Навіть коли вбили твою близьку людину, ти можеш пробачити, але ця людина ніколи вже до тебе не повернеться. І нехай вбивця кається скільки хоче, він може вимолити прощення собі, але людину не поверне. Коли тебе облили брудом, звели на тебе наклеп, можна пробачити,але думку про тебе інших людей (внаслідок цього вчинку) вже важко буде змінити. Бо недобре слово, як те пір"я, скинуте з високої гори, рознесло вітром, і його вже ніколи не зібрати.
Крилата (Любов Пікас), 01.12.2012 - 20:21
Пробачте... не знала, що аж таке...Що я можу сказати? Моє серце Вас розуміє! Тримайтесь! Я знаю, що таке втратити. Мама, вітчим, чоловік - їм би ще жити і жити... Хай Бог допомагає йти вперед. Хай вигоїть рани!!!
Любов Вакуленко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Це ви мене пробачте, Любо. Не має значення в кого яке горе, у кожного його достатньо на життєвому шляху. Я з вами частково згідна, бо це дійсно святість - вибачати своїм ворогам. Я це робити вже навчилася... До речі, мене теж звати Люба.
Крилата (Любов Пікас), 30.11.2012 - 16:31
Все можна виправити. Святість у тоу, щоб підніматися і йти вперед з добром!!!
Любов Вакуленко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Коли вбили твою найріднішу людину і покаялися - можна виправити? Коли розбили твоє серце і воно вже давно мертве - можна все виправити? Ні, ніколи вже нічого не стане як було, хоч тисячу разів покайся - людина не воскресне, серце не оживе. Можна все простити, але не виправити...Пробачте, але це моя думка. Спасибі, заходьте ще. |
|
|