З терезами старенька стояла…
Сніг січе, аж згинає в дугу.
І, як докір, табличку тримала -
«Перевірте свою вагу!»
Власне влучно ось так – «Перевірте».
Добре зважте, хоча б за п’ятак.
І до сотої долі відмітьте
Все, чому живемо не так.
В закоцюрблених пальцях істина
Загубилась, як слід на снігу.
Проривається стомлено, стиснено –
«Перевірте свою вагу!».
І проходимо мимо байдуже,
Нас турбує на мізер «своє».
Знак доби: важко скривджено, друже,
З терезами старенька стає.
ЇЇ погляд обпалює душу…
Сніг січе, аж згинає в дугу…
Переконана, впевнена, мушу
Перевірити власну «вагу».
Тамара Шкіндер відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Хай би почули і ті, від кого залежить животіння пенсіонерів. Це, насправді, я описала те, що бачила... Мені здалося, що з терезами стояла колишня вчителька... Дякую щиро за відгук, Лоліночко.