Не може вже душа моя мовчати
Журба над нею стала чаклувати:
І щастям давнім затопила печі,
Всі перекрила виходи до втечі.
Та як прийде моя любов до хати,
Як стане горе-лихо колисати.
Аби поснула вся біда у світі
Аби мене забула в теплім літі.
Невдачі знов поставлені на чати.
Під снігом моїх мрій не відшукати.
А серце мов у стомленого звіра…
Але не спить, не спить міцніє віра.
Та як прийде моя любов до хати
Як стане горе-лихо колисати,
Аби поснула вся біда у світі
Аби мене забула в теплім літі