Художник.
Невидимий художник,
Що поселився під моїми вікнами
Щоранку тихенько лишає
На шибках нові витвори.
Невідомий художник,
Бо ніхто його так і не бачив
Сміється білими квітами,
А іноді - плаче…
Блакитно – прозорі фарби
Під холодним сонцем краплями стікають.
Він душу мою забарвив
Тому щороку знов його чекаю…
Не морозься, приходь!