Десь о пів на четверту. Над крівлями купчиться сніг,
потрапляючи в ніздрі, рядном запинаючи рота.
І бульварний ведмідь відчуває, як терпне барліг,
а в зіниці вгрузають осколки нудьги і нудоти.
Над балконами смеркне. Гірлянди, зірки, ліхтарі
засвітились усюди. В повітрі духмяна кориця
викликає фантазми про теплий святковий пиріг,
що бабуся пекла і ховала на верхній полиці.
Певно, років за тридцять, а може, і всі шістдесят.
Може, то не бабуся була, а дружина чи донька.
Он вони у вітальні навколо ялинки стоять,
а за ними маячить якийсь чолов'яга картонний
і спливає поверх пирога (три розетки, кайма).
Час - о пів на четверту. Затишшя. Зима.