Засинаю… Самотньо та порожньо
У кімнаті моїй та в душі.
Почорніло намелене борошно,
Розкуйовдились рими віршів.
А кохана із друзями бавиться,
Від брехні та від зради тримчу.
Я не знаю як болю позбавитись
І у прірву страждання лечу.
Серце стукає часто, хвилюється
І в тривозі постійній щемить.
Я думками блукаю по вулицях,
А в очах лиш застигла та мить…
Ти привабливо всім посміхаєшся
І повз мене твій погляд летить…
Я від болю не сплю, прокидаюся,
А у грудях палає, болить.
29.01.2012